Понад два десятиліття з рідною районкою

У ці дні газета «Новини Виноградівщини» святкує почесний ювілей – 75-річчя від дня заснування. Великий шлях пройшла вона з тих пір, як у далекому 1945 році її перший номер з’явився перед читачами. Протягом усіх років на шпальтах газети друкувалися різноманітні матеріали, які висвітлювали життя нашого чудового краю. Чимало людей були і залишаються наразі причетними до її виходу. Серед них, зокрема, й наші дописувачі та позаштатні кореспонденти, завдяки яким читачі від райцентру і до найвіддаленіших куточків Виноградівщини дізнаються про трудові і життєві звитяги своїх земляків.
Багато років успішно співпрацює з районною газетою наш позаштатний кореспондент Іван Козак, який уже протягом двох десятиліть є активним дописувачем, перейнявши цю естафету від свого батька. Можливо, йому вдасться передати її й іншим своїм нащадкам, адже донька Мирослава теж пробує сили у написанні статей.
Народився Іван Козак у селищі Королево, в дуже гарній місцині поблизу річки Тиса. Звідси вийшло чимало відомих у краї та за його межами людей – поети і письменники, лікарі, військові, зокрема, Василь Густі, Василь Вароді, Іван Попович, Роман Коста, Михайло Івегеш та багато інших.
Інтелігентну родину Козаків також добре знають односельчани, адже мама Віра Петрівна була медиком, а тато Іван Іванович – старшим слідчим у тодішній міліції.
З малих років Іван зростав дуже допитливим хлопчиною, але інколи й бешкетником, не відрізняючись від інших своїх однолітків. Йому не потрібно було довго сидіти за книжкою і зубрити предмети, бо мав добру пам’ять і слово в слово міг повторити все за вчителем. Дуже любив книжки – за день міг прочитати примірник в понад 300 листків, якщо книга сподобалася.
«А ще я любив придумувати якісь страшні історії, через що однолітки часто збиралися біля мене. Хоч їм було страшнувато, але ніхто не розходився, – всі хотіли дізнатися, чим вона закінчиться. Коли ж подорослішав, то це своєрідне лідерство та організаторські здібності стали мені в нагоді, адже допомагали організувати різні святкові заходи та спортивні змагання в рідному селі», – розповідає Іван Іванович.
Після школи була служба в армії, а саме в лавах розвідки (ГРУ), завдяки якій наш співрозмовник побував у різних куточках світу – Монголія, В’єтнам, Куба, Афганістан, Сірія, Кавказ, Сибір. Тож, як каже, і світом поїздив, і всякого надивився.
Любов до друкованого слова в нього зародилася ще зі шкільної парти. Іван завжди чекав на свіжий номер газети, щоб похизуватися перед друзями, бо батько часто друкувався в новинці. А потім він і сам спробував написати замітку про футбольний вуличний турнір, чим дуже пишався.
Затим була досить тривала перерва, адже життя вносило свої корективи, а потім ще й відповідальна робота на керівних посадах – у сільпо та заступником директора радгосп-заводу ім. Шевченка займали увесь час. Лише після того, як перейшов працювати у Королівське депо йому вдалося повернутися до журналістики і відновити натхнення до написання статей.
«Дякуючи тодішньому редактору Мальвіні Савинець, яка повірила в мене, підтримала і цим самим дала поштовх до творчості, я з 2000 року став активним дописувачем «Новин Виноградівщини». З тих пір майже в кожному номері виходять мої статті. А ще друкуюсь у газетах «Вісник профспілки» (м. Київ), «Львівський залізничник» (м. Львів), «Новини Закарпаття» та колишній «Відомості міліції». Мої герої – люди різних професій, які живуть серед нас, але їхні цікаві долі та життєвий досвід варті того, щоби бути висвітленими на шпальтах газети», – каже мій співрозмовник.
Іван Іванович вдячний долі за те, що звела його з колективом районного часопису, який став для нього рідним, особливо колегам-журналістам, котрі допомагали йому, наставляли та радили, завдяки чому відшліфовував свій любительський журналістський рівень.
«Незабаром наша районна газета відзначить своє 75-річчя. За ці роки вона стала близькою і улюбленою для багатьох читачів сільських населених пунктів нашого району та міста. Її чекають, до неї звертаються і пишуть, серед них і я. Бажаю колективу редакції творчої наснаги, ще більше цікавих матеріалів, подальшого зростання читацької аудиторії, здоров’я та процвітання. Нехай газета «Новини Виноградівщини» ще довго залишається улюбленим виданням, яка тримає руку на пульсі життя рідного краю», – підсумував наш позаштатний кореспондент Іван Козак.

Любов ТОКАЧ