28 жовтня у Виноградові була скликана президія районної ради з єдиним питанням у порядку денному: ліквідація дитячого будинку інтернатного типу «Берізка», яку намітила для розгляду на сесії обласна рада.
Ініціювали проведення засідання колектив дитбудинку та дев»ять членів президії. На самому початку засідання головуючий Олег Любімов зазначив, що районна рада не має безпосереднього впливу на «Берізку», оскільки вона входить у підпорядкування області, тому й рішення можуть прийматися лише у межах своєї компетенції.
Гливким млинцем для учасників засідання стало те, що запрошені на обговорення резонансної події – ліквідації відомого на всю Україну дитячого закладу представники засновника не приїхали до Виноградова – вони виявилися у відрядженні. Та все ж обговорення відбулося, часом гаряче, емоційно напружене, бо ж ішлося не просто про закриття важливого соціального закладу, але й про долю шістьох десятків його вихованців і більше ста працівників колективу.
Тон виступів, як і попереднього разу, задав член президії Володимир Любка. Він нагадав, що проблеми «Берізки» почалися два роки тому, коли було змінено статут дитбудинку, яким значно обмежено категорії його вихованців. Як наслідок – кількість дітей у закладі різко впала. Через це колектив попереджали про ймовірне скорочення. Але несподівано події почали розвиватися дуже стрімко – за тиждень стало відомо про рішення міністерства про ліквідацію дитбудинку і про включення цього питання в порядок денний сесії облради, що накалило ситуацію в колективі дитбудинку.
А чому б не створити комісію і детальніше з»ясувати скільки в районі діток без батьківської опіки і без будь-якого соціального захисту? – задався запитанням і член президії Микола Гріга. Утім, такою статистикою і без додаткових досліджень чітко оперує начальник служби у справах дітей Антон Галас. За його твердженням, дітей-сиріт, а також позбавлених батьківського піклування наразі маємо в області 2386, в районі близько двох з половиною сотень, і всі вони до одного влаштовані. Інша справа, що з 2006 року в країні працює концепція, за якою пріоритет надається не інтернатному, а сімейному вихованню. І в цьому полягає головне завданням служби.
У принципі, дискусія на засіданні президії точилася довкола двох питань – коли дитбудинок закриють, що буде з дітьми і що буде з колективом? Звісно, місту не завадило б мати ще один заклад дошкільного виховання, у якому можна розмістити понад дві сотні малюків. Та чи під силу це міському бюджету?
Міський голова Степан Бочкай, члени президії Володимир Морека , Едмунд Албок намагалися обгрунтувати економічну складову цього вкрай складного питання. Адже на сьогоднішній день на утримання дитбудинку «Берізка» щороку виділяються суми, що дорівнюють річному бюджету всіх дитсадків міста. У свою чергу керівництво, профспілка колективу дитячого інтернату слушно вимагають гарантій трудовлаштування працівників, що, врешті, передбачає чинне законодавство.
Відтак, у ході дебатів напруга на засіданні поволі спадала, визрівало розуміння того, що , як резюмували керівники адміністрації й ради Тетяна Граб і Олег Любімов, процес реформування будинків інтернатного типу є неминучим, держава безповоротно взяла курс на виховання дітей у приватних сім»ях , будинках сімейного типу. Завдання влади, як і в випадку з «Берізкою», полягає в тому, аби забезпечити, передусім, інтереси дітей, а відтак й інтереси колективу закладу.
А найбільш раціональною і юридично обґрунтованою при обговоренні даного питання виявилася думка депутата райради Еміла Токача,. Він запропонував на базі дитячого будинку- інтернату створити комбінований дошкільний заклад, де б поруч із загальними працювали групи спеціального та санаторного типу. І кози цілі, і вовки ситі. На цьому й зупинилися. От тільки чи врахують виноградівських депутатів їх обласні колеги? Про це довідаємося уже ближчим часом.
Василь Кіш
