Сьогоднішня Виноградівщина, а колись один з найменших в Угорському королівстві, та тим не менш відомий своєю норовитістю, комітат Угоча, давно цікавив мене своїми архітектурними пам´ятками, на жаль, не надто відомими ані туристам, ані закарпатцям.
Зазвичай при згадці про цей край спливають образи руїн Королівського замку та рештків колись величного виноградівського Канкова, а також вцілилий та добре збережений палац Перені (нині – будівля районного управління освіти). Та насправді цікавих та історично цінних споруд на Виноградівщині значно більше. Одним з них пощастило, в інших доля склалась досить трагічно.
Сумне видовище предстає перед очима подорожуючих Виноградівщиною в Новому Селі (Тисауйгей). Тут буквально на очах занепадає садиба заможної та знатної родини Уйгей. Якщо зійти з дороги, що веде на Виноградів, та підійти до цієї будівлі, то очам предстане жахлива картина - розбиті двері, виламані шматки опорних стін, розкуречена підлога... Вочевидь, над беззахисною старовинною будівлею познущалися підлітки-варвари. Ще в 1997 році колишній міні-палац, який за радянських часів побував конторою колгоспу ім. Карла Маркса, початковою школою та дитячим садком, взявся опікати благодійний фонд «Голасок» («рибалки»). Та за майже півтора десятиліття не спромігся зробити нічого, і як результат – напівруїни, які треба негайно рятувати, і це доведеться робити сільскій владі, хоча без допомоги спонсорів навряд чи можна буде обійтись. Селу ця історична будівля вкрай потрібна. В ній можна розташувати музей села (благо, нестачі експонатів не буде), зал для культурних заходів тощо. Головне – мати бажання не втратити можливість врятувати цей історичний спадок...
Олег Супруненко, Голос Карпат
