ГЕРОЇВ-КУРУЦІВ ВШАНУВАЛИ НА ЗАТИСЯНЩИНІ

 

УвеличитьМинулої неділі угорська спільнота краю зібралася на межі Тисобикені та Вилока біля підніжжя пам’ятника Турул з нагоди 310-ої річниці початку визвольної війни під проводом князя Ференца Ракоці.

 

 

Гостей та присутніх вітав голова райорганзації КМКС Йосип Борто. З промовою виступив мер м. Ніредьгаза, віце-президент комісії національної єдності уряду Ференц Ковач. У своїй промові він акцентував увагу на те, що уряд Угорщини вважає пріоритетними завданнями надання матеріальної допомоги закарпатським угорськомовним ліцеям та Берегівському інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, з яким підписано угоду про співпрацю. Це є визначальним в історії угорськомовної освіти Закарпатської області.

– Сьогодні ми стоїмо на тому місці, де можемо з гідністю схилити голови перед пам’яттю героїв-куруців. Якщо була б можливість подивитися їм у вічі, ми б це зробили, бо нема за що соромитися. У ХVІІІ столітті вони боролися за самостійність нації, ми сьогодні вживаємо дієві заходи для збереження та збільшення чисельності угорськомовного населення.

Директор управління з питань національної політики адміністрації президента Угорщини Грох Янош Гашпар зачитав вітання голови держави Яноша Адера. У своєму вітанні президент Угорщини високо оцінив роль князя Ференца Ракоці ІІ у визвольній війні ХVІІІ століття. Це непереможна війна, більше того – це війна за свободу, за незалежність. Оскільки угорська та русинська спільнота краю у 23-й раз збирається на цьому місці – це яскравий доказ того, що населення шанує свою історію, своїх героїв, зазначено у президентському вітанні.

На заході виступили голова товариства Підкарпатських русинів Ладислав Лецович та голова обласної організації КМКС Міклош Ковач, які наголошували, що у всі епохи треба боротися за реалізацію своїх прав, за свободу. КМКС готова представляти інтереси угорців краю, виступити за реалізацію положень мовного закону.

Після урочистого покладання квітів до підніжжя пам’ятника Турул, учасники заходу автобусами вирушили до с. Пийтерфолво, де у сільському лунапарку вдруге проводився куруц фест, започаткований громадською організацією «Pro Cultura Subсarpathica». Під супровід угорського духового інструменту тарогато всі заспівали гімн куруців. З вітальними промовами виступили голова Фонду сприяння Закарпатського угорського інституту Василь Брензович, мер м. Кунсентміклош Саболча Бевді.

Піднесений настрій присутнім забезпечували танцюристи з Ужгорода, Берегова, Великої Доброні, Пийтерфолво, Тисобикені, народний ансамбль «Золотий колос», ансамбль народної музики Карла Кокоша та інші. Бажаючі мали змогу познайомитися з азами бісероплетіння, виготовлення глечиків, сісти перед художником, котрий за лічені хвилини намалює портрет. Не дивлячись на дощову погоду, настрій людей був радісним, що й природу незабаром спонукало показати своє щире, сонячне обличчя. На завершення веселили публіку Іштван Пал та члени його сім’ї. Гості з с. Раковціфолво та члени стрілецького полку з Шаланок провели історичну подорож в епоху курців.

Маргарита СТАНКО

Цікава публікація? Поділіться нею з друзями!
Прочитайте також :

» Сотні тисяч демонстрантів вийшли на Народне віче в Києві

На Майдані Незалежності в Києві зібралися сотні тисяч людей:  опозиція зібрала своїх прихильників на Народне віче, вимагаючи відставки...

» Районні депутати не змогли виробити єдину позицію щодо ситуації в країні

  5 грудня 2013 року була скликана позачергова сесія Виноградівської районної ради. Її головною метою було обговорити...

» Час змін настав. Я пишаюся своїм народом.

  Суспільство живе не тільки за вимогою часу, а й керуючись системою правил та норм, що зумовлюють наш принцип буття.Але між кількістю...

» Благодійний будинок для інвалідів утримують закордонні спонсори

Нуль гривень платять батьки за перебування в благодійному будинку для інвалідів у Виноградові, якій відзначив своє 15-річчя

» Що треба знати про розірвання шлюбу?

  Одружилися - добре. Надумали розлучитися - що треба знати про офіційне розірвання шлюбу?На Закарпатті, і на Виноградівщині зокрема,...

Додати коментар

Нам цікаві ваші коментарі до матеріалів сайту. Деякі з них ми охоче опублікуємо у друкованій версії газети. Таким чином закликаємо до створення дискутивного майданчика, культурного обговорення резонансних тем. Закликаємо до солідної бесіди і толерантності.


Захисний код
Оновити