Різке танення снігу та безперервні дощові опади спричинили паводкову ситуацію на Закарпатті. 3 лютого у зоні підтоплення опинилися ряд мікрорайонів Виноградова, а також населені пункти на побережжі Боржави. Як повідомили у міжрайонному управлінні водного господарства, ще зранку цього дня річка вийшла з берегів на околиці Великих Ком’ят у напрямку села Шаланки. А близько полудня рівень води під автомобільним мостом через Боржаву лише на тридцять сантиметрів не досягав критичної позначки. В екстремальну зону водники передбачливо відправили свій рятувальний загін із запасом мішків та двома перекачувальними станціями, які розмістили на вулиці Івана Франка. Городи жителів цього, а також сусіднього села Боржавське вже традиційно першими зазнали підтоплення.
Разом із рятувальниками ситуацію на місці вивчав народний депутат Іван Бушко. Він, зокрема, зазначив, що незважаючи на несприятливі погодні умови, паводкова ситуація в краї наразі не є критичною , вона контролюється відповідними службами. В області здійснено чималий комплекс протипаводкових заходів у рамках державної програми «Тиса».
За десять з лишком років на цю програму вже витрачено понад 200 мільйонів гривень. Зроблено багато – збудовано нові та нарощено десятки кілометрів старих дамб, берегоукріплень... Увесь цей позитив підтвердився 2010 року, коли вдалося уникнути нищівних наслідків повеней, які ми мали у 1998 та 2001-му роках. Зараз для завершення намічених заходів програми «Тиса» управління водного господарства області підготувало звернення до уряду з проханням додатково виділити 137 мільйонів гривень. Під цим документом, упевнений Іван Бушко, обов’язково підпишуться усі депутати Верховної Ради від Закарпаття і активно будуть його лобіювати.
У боротьбі з паводками, зазначив народний обранець, слід більше зосередити увагу утриманні в належному рівні місцевих мереж меліоративних та інших каналів, потічків, кюветів. Порослі чагарниками, замулені і засмічені, саме ці об’єкти часто стають причиною підтоплень дощовими водами дворів, городів, чим завдають великої шкоди господарям.
Зайвій воді під час паводків часто нікуди діватися, адже в селах , як от у Боржавському, Великих Ком’ ятах, Заріччі, Сільці майже все розпайовано, під теплицями опинився чи не кожен клаптик землі. У той же час під час літньої спеки селяни нерідко потерпають від безводдя. Тому як держава, так і кожна громада, її місцеві органи управління та депутати повинні , по-перше, проявляти відповідальність, бути активними учасниками захисту населення від водної стихії. А по-друге, усім нам належить бережливо використовувати воду як найцінніший скарб, дарований нам природою.
Вл. Інф.
