«Я СКОЇВ ВЕЛИКИЙ ГРІХ…»

Ці дві страшні історії, повірте, писати важко, але я все-таки вирішив викласти їх на папері, тим паче, самі персонажі просили розповісти про їх гріхи на сторінках газети. Цим людям хотілося виповісти свій біль, який здавна ятрить душу. Обидва вчинки скоєні в молодих літах. Отож, відлуння гріхів молодості – крізь роки і десятиліття.

– Мені вже 90 років, але й дотепер немає спокою моїй душі, – розповідав Іван Іванович Метелик (прізвище з етичних міркувань змінене). – Повідаю тяжкий гріх своєї молодості. Осінньої пори нас, вояків, перекидували на іншу ділянку фронту. Ми сиділи у вагоні потяга, випивали горілку, закушуючи її тушонкою та салом. Всі були напідпитку. Аж бачимо –  на полі ціла сім’я вибирає картоплю. Я вже й не пригадую хто сказав: «Ставлю дві пляшки горілки і п’ять банок тушонки тому, хто влучить у тих людей». На ниві трудилися батько, мати і донька. Не знаю чому, але мої руки потягнулися до гвинтівки. А стріляти я вмів, на той час мав уже великий досвід. Тож через кілька секунд усі, хто працював на полі, лежали мертві. Так я виграв страшне парі. Але цей випадок ніяк не може дати мені спокійно померти. Майже кожну ніч ті троє, яких я вбив, мені сняться. Я скоїв великий гріх. Певно, бути мені в пеклі. Хай так і буде. Аби тільки вони простили…

Про своє наболіле розповіла й  Олена:

– Мені гірко згадувати свою юність. Сталося так, що я завагітніла, причому не здогадувалася навіть про те, хто батько моєї майбутньої дитини. Розгубилася, не знала, що й робити. Боялася реакції батьків та людського розголосу. Тож вирішила нікому не казати про свою біду. Про мою вагітність ніхто не здогадувався – я постійно старанно перетискалася поясом. Вочевидь, саме тому, коли настав час народжувати, дитина з’явилася на світ мертвою. Аби, як кажуть, замести всі сліди, я, випивши півлітра домашнього вина, поклала немовля в мішечок і понесла його далеко – аж на околицю села. Там кинула свою мертву дитину в канаву. Далі й не пам’ятаю, як повернулась додому. З того часу минуло багато років, а я і дотепер не можу забути цього. Мені постійно сниться моя дитина. Тож на своєму гіркому прикладі я хочу застерегти всіх молодих дівчат ніколи не робити подібних вчинків.

Іван КОЗАК,

наш громадський кореспондент

 

Цікава публікація? Поділіться нею з друзями!
Прочитайте також :

» Постраждалого в "Буковелі" депутата з переломом хребта лікарі відправили додому

Прикро закінчився відпочинок на гірськолижному курорті «Буковель» для депутата Виноградівської районної ради Юрія Довбака. З...

» Чому роблячи людям добро, сільський голова став «корупціонером»

Забезпечивши односельців питною водою, сільський голова став «корупціонером» і пішов з посади Районна влада його зрозуміла і…...

» А снігу знов насипало... до колін і більше (ФОТО)

Фотомандрівка вулицями зимового Виноградова

» Під кабінетом лікаря-нарколога вишикувалася черга

Під кабінетом лікаря-нарколога у той день вишикувалася чимала черга. Ніяковіючи, чоловіки раз у раз схиляли та відвертали голови,...

» ЧИ ПОТРІБНА ФІЗКУЛЬТУРА У ШКОЛІ?

Шкільний розклад перенасичений предметами, а фізкультурі в ньому місця все менше. Викладачі кажуть: росте фізично слабке покоління....

Додати коментар

Нам цікаві ваші коментарі до матеріалів сайту. Деякі з них ми охоче опублікуємо у друкованій версії газети. Таким чином закликаємо до створення дискутивного майданчика, культурного обговорення резонансних тем. Закликаємо до солідної бесіди і толерантності.


Захисний код
Оновити