СЕЗОН ПОЛЮВАННЯ ТРИВАЄ, А З РУШНИЦЯМИ ДО ЛІСУ ЗАСЬ
або Чому лісові мешканці Виноградівщини цей рік можуть жити спокійно, не ховаючись від мисливців?
Хоч на мисливському календарі сезон полювання у повному розпалі, та любителів гострих відчуттів не поспішають чистити рушниці, оскільки на Виноградівщини ліцензії на відстріл дичини не надають. Історія ця давня та заплутана, але зараз вона набула чималого резонансу. З чим це пов’язане і хто позбавив мисливців задоволення постріляти? На це питання ми пропонуємо компетентні відповіді, так би мовити, з перших вуст.
Михайлом ЛИПЧЕЙ, голова Виноградівської районної організації «Українське товариство мисливців та рибалок»:
Перезакріплення мисливських угідь проходить раз у 15 років. Оскільки дія договору завершилася ще у 2010 році, а розпорядження обласної ради «Про надання в користування мисливських угідь» діяло до початку поточного року, збирати необхідний пакет документів ми розпочали ще 2011 року, проте не встигли їх подати на розгляд та затвердження Закарпатської облради через ряд фокторів. У першу чергу, роботу нам ускладнив недосконалий Закон України «Про мисливське господарство та полювання» у редакції 2010 року. Приміром, стаття 21 «Ведення мисливського господарства» не всіма трактується однаково. У ній, зокрема, йдеться про те, що переважне право на користування мисливськими угіддями мають власники та постійні користувачі земельних ділянок, користувачі мисливськими угіддями, які продовжують терміни користування цими угіддями. Першим у цьому переліку вказане Держпідприємство «Виноградівський лісгосп, а останніми є ми – організація УТМР. Проте права на користування флорою і фауною у нас рівні.
На розгляд Верховної ради України було винесено проект про внесення змін до ст. 22 вищезгаданого закону «Про порядок надання у користування мисливських угідь». У пояснюючій записці до проекту йшлося про те, що на практиці дуже важко, а часом, фактично не можливо виконати норми ч. 1 ст. закону 22 «Про погодження з власником або користувачем земельної ділянки при наданні мисливських угідь в користування» через велику кіль власників – користувачів мисливських земель, які надали землю в оренду або виїхали за кордон, певна частина громадян померли, а спадщину ніхто не переоформив.
Крім того, нотаріальне посвідчення згоди на користування кожного власника земельної ділянки, на якій розташовані мисливські угіддя, є додатковим фінансовим тягарем для нашої організації. Всі ці обставини фактично унеможливлюють продовження терміну користування мисливськими угіддями та ставлять під загрозу подальший стан мисливської галузі. Звісна річ, ми сподівалися на те, що цей проект у ВР буде прийнято, і нам не доведеться вишукувати землевласників для погодження, але його насправді навіть і не подали на розгляд. Через це нам треба було зібрати пакет документів на 340 аркушів. Звісно, тут були допущені помилки, адже це робота всіх наших мисливців. Були випадки, коли голови сільських ради чи землевпорядники не знали скільки земель в межах їх населеного пункту і яку площу становлять землі запасу.
До того ж не була надано чіткої інструкції, як правильно виконувати ч. 1 ст. 22. вищезгаданого Закону. Це нас і пригальмувало. Хоча ще у 2011 році ми були дуже стурбовані, виносили це питання на всіх рівнях, та відповіді такі і не отримали. Через це не виконали роботу у вказаний термін. Із тих 30 тис. га, які ми попередньо подали на перезатвердження нам затвердили лише 22 тис. га.
Я із себе особисто вини не знімаю, та винні і мисливці, які не підійшли до цього питання серйозно. Були такі первинні мисливські осередки, які подали необхідні матеріали ще торік, а окремі – лише у червні липні поточного року, хоча термін скінчився ще до початку року. Якби ми вчасно подали документи, були сесії районної ради і їх би перезатвердили. Я не раз збирав президії ради товариства і попереджував мисливців, що самі собі зірвемо сезон полювання.
Побачивши, що все йде не так гладко і у визначені терміни ми не вкладаємося, я звертався до районної і обласної рад про сприяння, оскільки погодження отримали ми не від усіх сільських рад. З облради відповідь я не отримав по сьогодні. Іншою проблемою є те, що у минулому договорі ми мали на ведення мисливського господарства 8590 га земель лісового фонду. На сьогоднішній день директор держлісгоспу Василь Агій нам не погодив жодного гектара. Він каже, що створюватиме мисливське господарство на базі підприємства. Але поки що статус підприємства на лісомисливське не змінено
. Ми зверталися і в Державне агентство лісових ресурсів, і в Обласне управління лісового та мисливського господарства. Землі ми віддавати не збираємось, адже протягом багатьох десятиліть вкладали у них свої кошти, дбаючи про звірів. Свої права відстоюватимемо при потребі і в юридичних інстанціях. Та поки що 470 мисливців через недосконалість нашого законодавства не можуть полювати. Документи на погодження ми вже подали, чекаємо сесії облради.
Василь АГІЙ, директор ДП «Виноградівське лісове господарство»:
Ця тема піднімалася ще на початку року. 10 січня поточного року керівництво Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства повідомило Виноградівську райраду УТМР, всіх користувачів мисливських угідь, у яких закінчився термін користування мисливськими угіддями що до 1 березня вони мають подати пакет необхідних документів (перелік додавався) на перезакріплення мисливських угідь. Їх попередили, що, у разі не виконання цих завдань буде під зривом питання полювання в мисливському сезоні 2012 року. матеріали до розгляду в Управління вони надали 29 серпня.
Як бачимо, у визначені строки вони документи не подали, з їх вини було втрачено багато часу. Через це з 6 серпня всі мисливські угіддя перейшли у державний мисливський резерв. Користувачі повинні призупинити всю господарську діяльність. Охорону мисливського державного резерву покладено на держлісгосп. Відтак лісовою охороною держпідприємства проводиться патрулювання мисливських угідь, які проводяться доволі ефективно. За серпень-жовтень проведено декілька рейдів по відстрілу бродячих тварин, впіймано одного браконьєра, який незаконно полював із незареєстрованою рушницею, вилучено зброю і оштрафовано на доволі велику суму. Такого прецеденту за останні 5, а то і 10 років у районі не було. Це значний показник обласного рівня.
Щодо проблеми УТМР зазначу, що мисливські угіддя будуть надаватися у користування за рішенням сесії обласної ради, оскільки лише вона є тим органом, який компетентний вирішувати це питання. Доти жодна господарська діяльність у тому числі і біо-технічні заходи не проводяться. Наше підприємство у підтримку цього рішення залишило за собою право ведення мисливського господарство, плануємо реорганізуватися із лісового у лісомисливське господарство. Колектив новий створюватися не буде, а буде проводити весь спектр необхідних заходів по догляду за тваринами і надавати послуги по полюванню. Різниця в тому, що ліцензії отоварюватимуть не в касі УТМР, а у держпідприємстві. Тому просимо мисливців бути трохи стриманішими і витерпіти отой час до законного вирішення питання, яке звісна річ – за сесією райради.
На мою думку, райрада УТМР не змогла зорієнтуватися в часі і виступити у якісно ліпшому новому форматі громадської організації, а діяла за старими принципами. Не змогли і налагодити відносини між власниками земельних ділянок, через це у них спостерігається значний спад площ. Деякі низові колективи вже відокремилися від УТМРу, виступивши як окремі формування. До цього призвела їхня інертність. Керівництво нашого обласного управління відмітило значний об’єм і якість підготовлених матеріалів у позитивному контексті. І хоч вони були розглянуті в останню чергу, позаяк були подані наприкінці процедури, але у найкоротший термін. Тому вважаю недоречним переходити на персони і плести інтриги, оскільки це не дасть бажаного результату. Тому ще раз закликаю всіх бути стриманішими і дочекатися рішення обласної ради, оскільки воно поставить крапку в цій гучній історії.
Василь ЯКОБ, перший заступник голови Виноградівської державної адміністрації, мисливець:
Термін подачі документів на перереєстрацію райорганізації УТМР, як ви вже знаєте, завершився ще 1 березня 2012 року, вони подали пакет документів аж 29 серпня. Із 30 тис. га їм зараховано було лише 14 і відправлено матеріали на доопрацювання. Після повторної подачі затвердили 22 тис. Але після того, як вони подали пакет документів, вже не було сесії облради, яка їх затверджує і лише після цього Обласне управління лісового та мисливського господарства заключає договір. Після цього замовляється проект мисливського користування і починається процес полювання. Ми, мисливці, сплатили членські внески по 600 грн. кожен, а карточки на відстріл диких тварин так і не отримали, і навряд чи отримаємо цьогоріч. Якщо цього року не відбудеться перезакріплення договору на користування мисливськими угіддями, полювання не буде і виходить, що ті гроші ми просто викинули на вітер. На мою думку, у теперішній ситуації винна президія УТМР на чолі з Михайлом Яношивичом Липчеєм. Саме з їх вини безпричинно вийшли з УТМР ряд первинних мисливських колективів, зокрема, Петрівський «Тиса», планує від’єднатися «Будівельник» (Сасово, Теково)… УТМР поступово розпадається. Зараз вони намагаються перекласти вину на Івана Івановича Бушка, Тетяну Дмитрівну Граб, але ж вони не стояли на заваді цієї справи і взагалі не втручалися у її хід. Я, як мисливець, переконаний, що суть вини криється саме у бездіяльності районної ради УТМР.
Коментарі записала Наталія КОБАЛЬ.
