Коли інші скорочують, «Сандерс» запрошує на роботу

DSC07150

Тепер, в люті зимові морози, нам як ніколи хочеться філіжанку гарячого чаю і… під теплу пухову ковдру. ТОВ «Сандерс – Виноградів» вже не одне десятиліття шиє подушки та одіяла. Та чи лише на експорт? Про це і не тільки нам розповів керуючий директор Герман Розентал.

– Ми працюємо виключно на давальницькій сировині. Основний наш замовник – батьківська фірма в Німеччині. Проте, раді співпраці і з іншими замовниками. Так шиємо одіяла та подушки для відомого великого світового швецького бренду «ІКЕА», що славиться низькими цінами і хорошою якістю продукції, котру зручно замовити в Інтернеті. Виготовлену продукцію ми відправляємо у Німеччину, Італію, Францію, Австрію, Китай. Всі фірми, з котрими співпрацюємо, вимагають високу якість і точність виробництва. Якщо вага подушки перевищує кілька грамів – це вже брак. Використовуємо для наповнення пух і перо гуски та качки, яке нам постачають з Китаю. Щодня переробляємо його по 7 тон. Дешеві подушки заповнюємо пером і пухом качки, а дорогі – виключно з гусячого пуху. Протягом 10 років шиємо і занавіски. – каже Герман Зелманович. – Вдаючись до конкретних цифр, з впевненістю констатую, що торік план ми виконали на 101,9%. Реалізували послуги на суму 116,4 млн. грн. Прибутки становлять 13,9 млн. грн. Інвестовано у виробництво близько 25 млн. грн. Взявши з банка кредит, ми купили обладнання і запустили нову лінію по пошиттю подушок для «ІКЕА», яка замовила нам їх близько півтора мільйона штук. У бюджет сплачено 30,2 млн. грн. Середня зарплата за минулий рік становила 6492 грн., оскільки перший квартал було мало замовлень, а вже далі середня заробітна плата сягнула до 7,5 тис. грн..
– Хороший цех у нас в Іршаві. Тут повністю все механізовано, новітнє сучасне обладнання. Зізнаюся чесно, спочатку ми мали проблеми з наповненням штату. Та коли люди дізналися, що в нас хороша зарплата, почали самі проситися на роботу в підприємство. Тож зараз кадрове питання в Іршаві повністю вирішено – тут працює 175 чоловік. А от у Виноградові майже 400 працівників, та все ж ми б радо взяли на роботу ще 60-70 швачок, оскільки маємо багато замовлень, які треба виконувати вчасно. Працюємо на повну потужність: у Виноградові шиють напірники у дві зміни, а в Іршаві наповнюють їх і упаковують під реалізацію. Також співпрацюємо з швейними цехами Вилока та Олешника, які теж шиють для нас, – продовжує свою розповідь умудрений роками керівник. – Я дуже задоволений колективом  у Виноградові – всі мають досвід і бажання працювати. Хороші, порядні люди. Та я все життя живу за принципом, що до підлеглих треба ставитися з належною повагою та порозумінням, при потребі – підтримати й допомогти. Тому ми на початку зими дали кожному по 700 гривень на закупівлю продуктів харчування.  І це окрім премій та 13-ої заробітної плати. Маємо свою власну їдальню. Профком висловив незадоволення колективу, що комплексний обід тут коштує дуже дорого. Я переглянув цінову політику і запропонував для своїх працівників сплачувати за обід по 10 гривень, решта дофінансовує підприємство. А от чужі (хто з міста чи сусідніх підприємств приходять до нас на обід) сплачують повну вартість. Готують смачно, бо я сам перевіряю: попрошу когось із працівників принести мені порцію. Дійсно ситно і смачно.
Оскільки ТОВ «Сандерс – Виноградів» шиє для закордонних замовників, то й оплату ті здійснюють у валюті. Та Герман Розентал каже, що і в цьому є свої плюси та мінуси: «Вважаю зовсім не правильним те, що банк автоматично перераховує нам переказані замовником гроші у гривні. Курс коливається, тому я вважаю, що самі б мали вирішувати де і коли оту валюту міняти. Бо через банківську політику часом несемо збитки». На завершення мій співрозмовник констатує: «Головне, аби люди не виїжджали за кордон на заробітки, а працювали вдома. Для нас найбільша оцінка – повага колективу».
Наталія Кобаль