Вив’язані теліжанками шкарпетки зігріватимуть наших земляків

DSC07534

Не так давно активістки міського жіночого товариства імені О. Теліги на своїх вечорницях взялися в’язати теплі шкарпетки солдатам. Цю акцію широко показало місцеве телебачення і вже через тиждень до волонтерки Ольги Гал звернулася городянка Терезія Чегіль, яка виявила бажання долучитися до теліжанської акції. За кілька вечорів пенсіонерка зв’язала три пари теплих шкарпеток і передала їх в офіс Руху підтримки закарпатських військових – Виноградів. А самі ж активістки товариства передали в офіс ще 14 пар в’язаних теплих шкарпеток – ініціатором стала активістка осередку Любов Стець. Так помаленьку з однієї пари вже виріс цілий пакет їх, і в кожну жінки вклали своє тепло, материнську душу, віру в те, що саме ця пара зігріє змерзлого солдата, нагадає йому теплоі затишок домашньої оселі.
У вівторок в офіс заглянув добре знайомий Олександр Ласьков, чоловік, який на власні очі бачив пекло передової, був поранений, довго лікувався у госпіталях. Він приніс великий мішок із потрібною військовослужбовцям амуніцією – не раз сам отримував щось подібне від волонтерів. Зупинившись перед стендом «Вічна пам’ять померлим героям», молодий чоловік зняв кашкет і  сказав: ми поставимо їм справжній пам’ятник, величний, гідний  пам’яті.
Того ж дня я бачила його з лампадкою в руках на відкритті стели на центральній площі у місті, яка викликала неоднозначні судження присутніх, насамперед тому, що з нашого району на Сході загинуло 12 чоловік, а на наспіх відкритій стелі всього 9 фотознімків. «Будуть ще померлі, ми їх потім всіх розмістимо», цинічно заявив  один із організаторів цього дійства. Я б дуже не хотіла, щоб мертвих наших земляків було більше! І матері, і дружини, і діти героїв, які були присутні на тому відкритті, цього не хочуть – це точно!
Однак факт залишається фактом: незважаючи на перемир’я, лише 10 листопада бойовики за добу 51 раз відкривали провокаційний вогонь по наших позиціях. Четверо військовослужбовців за цю добу поранені. На щастя, між ними немає наших земляків – з гарячої передової їх майже всіх тимчасово вивели у більш безпечні місця. Однак загроза життю все ще реальна. Бо ж днями поблизу окупованого Донецька виявлено 100 бойовиків у військовій формі українського зразка, а поруч ще й автомобільну техніку та бронетранспортери. Ворог цілком нехтує мінськими домовленостями: у населеному пункті Болотиновому було випущено 40 мін, а з мінометів путінські найманці обстріляли Майорське. І поки вони там провокують наших солатів, ми тут, вдома, продовжуємо постачати, чим можемо, тих, хто зараз відправляється на Схід. Артилеристам 128-ої бригади Юрію Чейпешу та Руслану Лебедєву видали по теплій куртці,  для інших зараз заготовляємо запчастини для буржуйок – цівки для 10 їх вже завезено в офіс. Збагатилися ми  берцами і  формою, які закупив меценат Іван Стойка.
У вівторок ми відправили також понад 500 кілограмів пластикових кришок, які продовжують заготовляти учні шкіл району. Останніми на першому етапі акції «Добро жменями» їх принесли школярі з Сасова, Дюли, Великих Ком’ят, городяни Олександра Боршош та Альбіна Гребенюк. Великі мішки і ящини з кришками «поїхали» в благодійний фонд «ОВЕС» – виручені за них кошти будуть витрачені на протезування поранених.
А ще цього тижня ми відправили аж 900 кілограмів одягу, взуття, дитячих іграшок для переселенців розмежувальної «буферної» зони. А ще ми передали для ГО «Берегівська спілка матерів і дружин учасників АТО» інвалідний візок, чимало ходунків, палиць і 36 пачок продуктів харчування, які в них запросив Харківський шпиталь – саме тут приймають на лікування найбільше поранених. У відповідь берегівчанки привезли нашим солдатам квашену капусту – цей продукт дуже необхідний на передовій.
І все ж найбільше нас потішили фотозвіти зі Сходу, де бійці батальйону «Тиса» сфотографовані з відправленими нами потрібними їм речами, отримали ми й кілька знімків із гарячої точки Сватова, де перебувають бійці батальйону «Тиса». Так хочеться, щоб вони якомога скоріше повернулися додому – живими  і здоровими.
Мальвіна САВИНЕЦЬ, волонтер

comments powered by HyperComments