Запорука успіху — сплав досвіду і молодості

Професія лікаря завжди у великій пошані, бо у всі часи була найпотрібнішою людям. Адже саме від медиків залежить збереження здоров’я нації, розвиток гармонійного суспільства та держави в цілому. Образ людини в білому халаті в уяві багатьох людей пов’язаний з надією і захистом. У багатьох ситуаціях медик є останньою рятівною інстанцією для хворого. Трапляється, що вони переборюють власні емоції і особисті негаразди, аби виконати свій професійний обов’язок. І щиро радіють, коли вдалося вилікувати не лише тіло, а й душу пацієнта, вселяючи в його серце віру та надію. І це не можуть не цінувати ті, кому вони дарують радість одужання чи поліпшення якості здоров’я і життя.
Дуже важливо, аби колектив був злагоджений і професійний.  Лікарю неврологічного відділення Андрію Палошу в цьому пощастило, адже понад 35 років працює в такому колективі, який вже роками очолює відмінний фахівець Василь Лашек. У неврологічному відділенні райлікарні трудяться понад 30  справжніх професіоналів своєї справи, яким чи не кожен день доводиться зустрічатися з пацієнтами в загрозливих для життя станах, постійно бути готовими надавати невідкладну допомогу. Від їх знань, уміння чітко виконувати процедури, нерідко залежить життя і здоров’я пацієнта. Це справді високе і самовіддане служіння в ім’я здоров’я людей, що вимагає величезних сил, енергії, чуйності і професіоналізму. Важко порахувати, скільки складних ситуацій за час роботи у «неврології» довелося пережити спеціалісту Тамарі Сугай, фахівцю з 15-річним стажем Андрію Тисянчину, молодій Оксані Густі (усі в різні роки закінчили медфак Ужгородського університету, у Виноградові проходили практику, тут залишилися й працювати), бачити повернення пацієнта до нормального здорового життя. При всіх досягненнях, визнаних у лікарському товаристві, вони ніколи не хизуються досягненнями, хоч неодноразово були нагороджені відзнаками.
Добрими помічниками лікаря у благородній справі завжди є медичні сестри. Не можна уявити відділення без енергійної, вольової, небайдужої, цілеспрямованої, з великим досвідом організаторської роботи старшої медсестри Марії Фозекош (колеги інколи жартують, що стажу в неї не менше, ніж років життя), яка закохана у свою справу і вболіває за неї всією душею, при цьому залишається напрочуд скромною і чарівною жінкою; без її  колегинь Люби Матій чи Тетяни Ушакової. Всі мають вищу категорію, надають необхідну фізіологічну і емоційну підтримку пацієнтам, адже саме вони проводять з ними найбільше часу. Дівчата намагаються зрозуміти кожного хворого, втішити, терпляче вислуховують його страхи і тривоги. Зрештою, всі медсестри відділення є відкритими і щирими людьми, чуйні і сердечні, володіють особливим підходом до пацієнтів. На них рівняється й молодший персонал: хворі гарно відгукуються про Ірину Фірге (вже майже півроку вона також підмінює сестру-господарку) та про Світлану Любку. Для них не тільки відро і швабра – головні інструменти, а ще й добре слово для хворого, вміння розрадити, підтримати морально. Це завдяки їх умілим рукам неврологічне відділення потопає у барвистому кольоровому розмаї – скрізь на підвіконнях квіти, вони також у коридорі, їдальні… Завжди акуратно і чисто утримуються чоловіча і жіноча палати для інвалідів та ветеранів війни – цій категорії пацієнтів тут приділяють особливу увагу.
Втім, такий порядок скрізь: у відділенні є 45 ліжок. Найбільшу кількість їх виділено для загально-неврологічних хворих – 25, 15 – для так званих судинних пацієнтів, у котрих порушено кровообіг,  і 5 – для наркологічних. Якщо говорити суто медичною термінологією, то смертність від інсультів у нас прирівняна до середньообласного показника, це 20 відсотків від загальної кількості хворих. А багатьох можна б врятувати, якби люди самостійно приділяли своєму здоров’ю більше уваги, регулярно проходили профілактичні огляди, вчасно зверталися до лікарів. Більше року тому лікарня отримала медобладнання, за допомогою якого можна комп’ютерно визначати діагноз хворого – чи в нього крововилив, чи ішемічна хвороба серця, чи пухлина, бо ще два-три роки тому не мали змоги самостійно діагностувати людей, а зараз це відчутне полегшення в роботі.
Турбує лікарів, що за останній час значно побільшало наркологічних хворих: лише впродовж травня у них побувало таких 43 чоловік. Це, здебільшого, соціально не забезпечені люди, які не мають змоги придбати собі ліки, а вони, зізнаймося, зараз недешеві. Медики ж можуть забезпечити ними тільки ургентно. Тому трапляються випадки, що пацієнти обурюються, висловлюють невдоволення. На жаль, за останній час серед таких появляються військовослужбовці, які повертаються на ротацію із зони АТО.
Втім, вміють медики не тільки добре і відповідально працювати, а й гарно відпочивати. Вже не один рік напередодні професійного свята на виділені від профкому кошти колектив їде на відпочинок на природу. Вони вже побували в Косині, в «Едемі» поблизу Тячева, а цього року збираються до Шаян.


Мальвіна МИКУЛЯК

comments powered by HyperComments