Голосуйте за щасливе майбутнє!

«На сьогодні виборча кампанія дуже напружена і шалена. Ще такої кількості претендентів на виборчу посаду в нашому окрузі в історії не було. Усвідомлюючи вимоги виборців, хочу наголосити, що я свідомо іду до вищого законодавчого органу України, щоб відстоювати прагнення і побажання всіх жителів нашого округу. І, відповідно до європейських стандартів, творити законодавчу базу країни.
Я не маю бажання і можливості роздавати подарунки та матеріальні речі тим, хто буде голосувати на цих виборах. Виступаю проти того, щоб в період виборчої агітації швидко братися за «ремонт» доріг та вирішувати наболілі проблеми в наших селах, а після завершення виборів – забути за все. Як голова антикорупційного бюро – практично і реально слідкую за цими питаннями і з активістами направляємо їх у правильну законодавчу базу практичними діями проти шахрайства, обману і підкупу. Тому прошу Вас, шановні виборці, не піддаватися солодким обіцянкам, бо, як каже народна мудрість, «обіцянка – ганка…», – саме так аргументує своє прагнення стати нардепом один з кандидатів – Євгеній Віталійович ЯРИНА. Народився він 15.06.1958 року. Проживає в м. Виноградів Директор ТОВ «Експерт», голова громадської організації «Антикорупційне бюро по Закарпатській області». Нагороджений орденом «За заслуги перед Вітчизною», золотою медаллю «За трудові заслуги», орденом «Гордість України». Одружений, має четверо дітей. Більш детально про передвиборчу програму Євгенія Ярини і активну громадську позицію читайте в інтерв’ю.

– Як ви, шановний Євгенію Віталійовичу, будете підтримувати діючого Президента, якщо станете народним депутатом України?
– Дуже добре знаємо позицію нового глави держави на даний час. Мої наміри співпадають з його політичними поглядами. В майбутньому буду підтримувати ті закони, що виражають прагнення нашого народу та європейські стандарти у законодавчій базі нашої держави.
– А які Ваші дії будуть по збереженню територіальної цілісності української держави?
– Закарпаття – в складі єдиної України. Враховуючи географічне розташування нашого краю, я буду виступати за співпрацю із прикордонними регіонами наших сусідніх держав: Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею. Нарешті настав час збільшити кількість пропускних пунктів до європейських держав на українському кордоні. Це, в першу чергу, відновлення роботи пропускного пункту Хижа-Тарна Мари, Велика Паладь.
– Проблема із землею – болюче питання. Люди стали її господарем, а коштів на ведення особистих селянських господарств вони не мають, що в цьому плані їм можете пообіцяти?
– Земля має належати тим, хто на ній працює. Буду виступати проти продажу сільськогосподарської землі іноземним інвесторам. Власники земельних паїв повинні одержати правовстановлюючі документи на це від держави. Всі особисті селянські господарства та фермерства мають отримати фінансові безвідсоткові кредити від держави на вирощування сільськогосподарської продукції. З кожним роком зменшується поголів’я великої рогатої худоби у селян. Земля, що відведена під пасовища – віддається під забудову. Всі ці анархії необхідно припинити через законодавчу базу. На споживчий ринок держави – якісну власну харчову продукцію.
Особливо буду відстоювати питання виділення земель учасникам ЧАЕС, учасникам бойових дій, дітям-сиротам, членам організації «Захист дітей війни», інвалідам та інвалідам-дитинства, – бо ці люди заслуговують на це.
– Закарпаття – багатонаціональний край. Чи мають місце тут національні етнічні протистояння?
– На Закарпатті проживає більше 100 представників національних меншин. Як житель краю, скажу відкрито: деякі політичні сили хотіли би видавати бажану ситуацію за дійсність. Цього тут не має. На Закарпатті споконвіків зберігалася національна самобутність тих народів, які тут проживали. До цього всі толерантно і терпимо ставилися, завжди поважав і підтримував національні товариства і допомагав їм. Хоч і є деякі проблеми із ромами. На законодавчому рівні хочу допомогти органам місцевого самоврядування із розробленням проектів забудови їх таборів та покращенням життєвого їх рівня.
– Як ставитесь до русинської спільноти краю?
– Русини – це місцеві жителі, яких так називали ще в період Австро-Угорської імперії. А з 1945 року їх офіційно визнали за українців. З такою позицією не всі погодилися, бо протистояти комуністичній владі в цих питаннях мало хто наважувався. Тільки після проголошення Незалежності української держави почали створюватися русинські товариства. Я постійно підтримував добрі стосунки з тими, хто не виступав із сепаратистських позицій. Брав участь у концертах, фестивалях та деяких їхніх заходах. Підтримував місцевих письменників, художників, народні ремесла і художню самодіяльність, релігійну діяльність. Передплачував журнал «Отцюзнина» товариства ім. О. Духновича. Постійно беру участь у фестивалі «Маковицька струна»(Словакія), де нашою присутністю піднімаємо імідж України та запозичуємо досвід їхньої роботи із національними меншинами.
– Проблем із захистом сільськогосподарських земель від паводків та підтоплень у деяких селах округу досить багато. Що по цьому у Вашій програмі?
– Дійсно, підтоплення сільськогосподарських земель в районі річок Тиса, Боржава, Ботар залишається не вирішеною. Розчисткою русел ніхто не займається, йде постійний стихійний забір пісчаної, гравійної суміші. Не дивлячись на заходи по укріпленню берегів цих річок, по будівництву дамб, загроза лиха може наступити будь коли. Це питання дуже хвилює жителів сіл Боржавського, Великих Ком’ят, Завадки, Великої Копані, Черни, Королева, Дубовинки, Веряці, Текова… Вчені вже довели, що паводки – наслідки неконтрольованої вирубки лісів. В цьому питанні буду відстоювати позицію народу, кожен проект будівельних робіт має бути узгоджений із жителями цих громад. Вже не проблема вирубаних лісів, а проблема, що не висаджують саджанці, якими практично ніхто не займається (Маточники).
Також ми виступали проти забору гравійно-піщаної суміші у неконтрольованих місцях, що призводить до катастрофічних наслідків під час паводків.
– Що нам скажете про наших дітей?
– Як батько чотирьох дітей, скажу коротко: усе найкраще – дітям, бо це – наше майбутнє, яке прямо залежить від того, який вибір ми зробимо на цих виборах.
– Що на рахунок екологічної проблематики?
– Як член Ради з екологічної безпеки України та Голова ОП «Зелена планета» Закарпаття мене найбільше хвилює питання екології. Це дуже складне питання, яке повинні в першу чергу вирішувати самі громадяни – ми, а потім контроль, тощо, на державному рівні виконання законів та екологічних програм.
– Ви очолюєте ГО «Антикорупційне бюро по Закарпатській області». Що вже зроблено цим об’єднанням?
– Зроблено багато: спільно з громадськістю, проведено ряд заходів, які допомогли розкрити корупційні схеми та дії по незаконній вирубці лісів, розкраданню труб запасної газової магістралі та ГСМ з цих труб у Берегівському районі. Ми стимулювали діяльність обласної, місцевих органів самоврядування по проведенню ремонту доріг, які входять не лише до територіальних меж нашого виборчого округу, а і в межах області. А саме: дорога Виноградово–Вілок, Королево–Веряця–Кар’єр.
Особливо тішусь з того, що разом з активістами, учасниками АТО с. Сасово, «Люстраційно-антикорупційного бюро» по Виноградівському району вдалось зобов’язати провести відкриті торги, які відбулися 10.10.2018 року на автомобільну дорогу Виноградів–Теково–Неветленфолу. Тендер виграв ТзОВ «ПБС», який колись вже був відмовився від робіт. Вартість послуг з поточного та середнього ремонту склала 44 000 000,000 грн. (1 258 200, 00 грн. – 2018 рік). Кінцевий термін – 31.12.2019 року.
«Приємно» читати в програмах кожного кандидата в народні депутати України по округу № 73 про факт «піклування» про дороги, але протягом довгих років та в майбутньому ніхто з них не займався, та не буде займатись цим питанням. Звертаюся до жителів Затисянщини з проханням об’єднатися у вирішенні питання виконання ПБС та Замовника – Закарпатська ОДА Договору підряду № 48 від 23.10.2018 року. На даний час роботи не виконуються.
Штаб кандидата в народні депутати України по округу №73

Матеріал друкується на правах політичної реклами