«ЛІСОВА ПІСНЯ» — ДУХОВНЕ Й ДИВОВИЖНЕ

Літо… Найкраща пора, аби відпочити від всіх турбот. Це час, коли майже забуваєш про звичайні дні і просто радієш кожній хвилині… У дітей починаються канікули, а перед батьками постає питання: куди відправити дитину на відпочинок? Що краще – літній табір, море чи чудові тижні в селі у бабусі. Літній табір – це добре, адже діти можуть не тільки відпочити, але й оздоровитися, а ще краще, коли можна «оздоровитися» душею. У такому таборі не тільки весело проводиш час, а й вчишся мислити вірно, збагачуєшся духовно… Не треба кудись далеко подаватися у пошуки такого місця, воно знаходиться зовсім близько – у селі Букове розташований оздоровчий табір для діток «Лісова пісня». Директором наразі тут є Юрій Онисько.
– Розпочиналось все з 2009 року. Перші два роки нам допомагали: приїжджали люди з Києва, вони проводили свій табір і стартували ми з ними. Показували, як проводиться весь процес, і набиралися досвіду. Табір християнський… От і зараз діти повернулися з біблійного уроку на тему «Дивовижне поряд», де їм розповідали, як Бог використовує тварин. Адже є багато історій в Біблії, в яких Бог посередництвом тварин доносив до людей якісь важливі істини, важливі питання, які треба було вирішувати. Сьогоднішня тема: «Бог – турботливий батько, який піклується про дітей, дає все необхідне», – розповідає один з вожатих табору Юрій Костак.
– Звідки приїжджають до табору діти і скільки їх за один заїзд?
– Діти відчувають себе туристами: живуть у наметах, у спальних мішках, купаються, засмагають. Найбільше дітей із сусідніх міст і сіл. Бувало таке, що з Києва теж приїжджали. Цікаво за ними спостерігати, адже діти з великого міста їдуть сюди і не розуміють: як це можна в палатках жити?, – з посмішкою розповідає пан Юрій. – А заїзд у нас триває з понеділка по суботу. Їх є два. За один заїзд буває приблизно від 65 до 85 хлопців та дівчат. Зараз у нас близько 80-ти дітей. Їжу нам готують кухарки Буківської школи. Сюди привозять у військових бидонах та термосах. У нас триразове харчування: сніданок, обід, вечеря і плюс полуденок і підвечерок – це вже булочки, печиво…
– Розкажіть, будь ласка, про заходи в таборі, розпорядок дня. Чим юні відпочивальники займаються, чим захоплюються?
– Прокидаються о 8 годині. У перший день ми розпалюємо велике вогнище, десь 4 метри заввишки… Ще у нас є футбольне поле… На ранкових зустрічах ми задаємо питання дітям про вчорашній день, і якщо вони відповідають не правильно або викрикують, порушують дисципліну, вони ідуть до «палача». Він їх карає на тихій годині: обмазує зубною пастою, гуашшю — такі у нас виховні заходи. Після полуденку вони займаються рукоділлям: роблять браслети, іграшки, магнітики. Якщо хлопці не хочуть займатися рукоділлям, то ми не змушуємо, вони можуть просто пограти у футбол, волейбол або якісь інші ігри. Після обіду у нас тиха година, якщо діти не хочуть спати, то просто відпочивають у лісі, в холодку. Також у нас проходять вечірні зустрічі, під час яких ми переглядаємо мультфільми, співаємо, проводимо різні конкурси.
– Розкажіть коротко про вашу команду табірних вожатих.
– Приблизно у нас працює 30 людей. У кожній палатці є один лідер і один помічник. Команда прокидається о 7 ранку, ми плануєм день, а потім – підйом дітей.
А взагалі в таборі є одна особливість: в кінці заїзду вибирають найкращих ентузіастів, найкращих учасників за весь тиждень перебування тут. Найслухнянішому та найактивнішому вручають грамоту і він має право на наступний рік проживати в таборі безкоштовно.
– Мені тут дуже подобається, я вже п’ятий рік сюди приїжджаю. Ми тут граємось, відпочиваємо, – каже вихованець Ярослав.
У таборі привітна команда, і всі ці люди дбають про безпеку та гарне проведення міні-канікул для дітвори. Територію табору обробляють від різних шкідників та комах перед заїздом, а керівник Юрій Онисько старається, аби всім тут було добре.
Богдана ПАВЛЮК, студентка Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича, спеціальність «Журналістика»

[miniorange_social_sharing]