СЕРДЕЧНЕ СПАСИБІ ЖИВИМ, ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ТИМ, ХТО ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ

Залюбки гортаю альбоми із фотознімками – своєрідну історію районної організації ветеранів. Особливе місце в ній належить учасникам Другої світової війни. Ще не так давно їх було десятки, сьогодні в живих залишилися одиниці. Але ті, хто залишився, досі пам’ятають найбільш цікаві моменти не тільки фронтових буднів, а й насичене радощами життя після Перемоги. Скажімо, Всеукраїнську естафету з нагоди ювілею визволення краю, яка не лише прибула до Виноградова, де на центральній площі міста її зустрічали сотні людей, а й прямувала населеними пунктами нашого району. Свідчення цьому – світлини про те, як цю естафету приймали у Боржавському, Королеві, Чорнотисові, Олешнику, Великій Копані, Карачині, Вилку, Підвиноградові. Море людей, мітинги, покладання квітів. А ось інший альбом, в якому збережено пам’ять про парад до 9 травня у Виноградові, урочистості в парку культури і відпочинку. Тут же знімки про освячення встановлених нових меморіальних плит загиблим воїнам у Виноградові, відкриття меморіальної дошки Герою Радянського Союзу Сергію Козлову, зустріч льотчиків із Англії, які приїхали до виноградівських побратимів із корпусу Людвіга Свободи тощо.
Та війна охопила цілі континенти. Для нашого народу вона стала всенародною. Це був героїчний шлях тривалістю 1418 днів і ночей.
Більше 50 тисяч закарпатців взяли участь у боротьбі з фашизмом. Майже третина їх не повернулися додому. Серед них і півтисячі людей з нашого, Виноградівського району. Вічним сном сплять наші земляки на просторах 15 держав світу.
Минули роки, десятиліття після Перемоги. По-різному оцінюють її нині. Але ми, старше покоління, схиляємо голови перед воїнами, імена яких викарбувані на меморіальному комплексі і на багатьох обелісках та плитах могил у селах району, на барельєфі партизанам, розстріляним 17 червня 1944 року у Виноградові, Текові, Чорнотисові і під Замковою горою в Хусті.
Сьогодні ми згадуємо добрим словом учасників бойових дій, які повернулися додому і багато зробили для відбудови нашого міста, сіл і селищ району. Це ветерани нашої організації доброволець Червоної армії Андрій Козак, учасник боїв за славнозвісну Прохорівну на Курській дузі Михайло Шарій, партизанка-підпільниця Ганна Ващинець, Іван Маслов із блокадного Ленінграда, фронтова медсестра Тетяна Завілла, доброволець Василь Світлик – стільки їх живих учасників бойових дій Другої світової війни ще зустрічають нинішній День Перемоги. У такий світлий день вони, а разом з ними і ми, знову повертаємося пам’яттю в минуле – його не можна забути, переписати, стерти. Вічно жива пам’ять про тих, хто ціною своєї крові і поту на передовій і в тилу приніс нам свободу.
Сердечне спасибі тим, хто сьогодні ще з нами, низький синівський уклін тим, хто відійшов у вічність.
Василь КОВАЧИК, голова районної організації ветеранів України

[miniorange_social_sharing]