БОГ ДАЄ ЙОМУ СИЛУ, ВМІННЯ І НАСНАГУ ТВОРИТИ

P1010794

Наша мальовнича Виноградівщина виплекала й вивела в світ багатьох митців. Відрадно, що справжнім метрам, знаним майстрам уже дихають у спину молоді обдарування. На вдалому старті свого творчого шляху й молодий виноградівський митець Олександр Чука. Займається він іконографією, різьбою по дереву та скульптурою. Саме ці види мистецтва найбільше припали до душі молодого митця, бо, за його словами, вони найближчі до Господа. Та й загалом, усе, що духовне – близьке й дороге йому. 

Він любить подорожувати, і скрізь, де буває, оглядає роботи різних майстрів, знайомиться з їх творчістю та різними культурами. А сам до мистецтва душею прикипів змалку. Ще з дитсадка забуяла творча уява Сашка – батьки купили йому пластилін, а він давав волю фантазії. Нахил до мистецтва та обдарованість, вочевидь, родом не тільки з дитинства, але й мають родинні витоки. Дуже гарно малював його дідусь. Знаним художником є й дядько – Олександр Шандор, який є добрим порадником молодого митця. Свого часу батько Олександра також мріяв стати художником, але доля розпорядилася інакше. Крізь усе життя він проніс любов до мистецтва і прищепив її й синові. На благодатному грунті вона росла, гартувалася й міцніла. А ще батько Олександра є великим поціновувачем мистецтва – він, буває, закуповує цінні, на його думку, роботи митців (в цьому йому іноді допомагають меценати) і здає їх до музеїв, бо, мовляв, саме там їм місце. Удома ж завжди було багато картин, хлопець зростав в оточенні прекрасного. G0040941

Навчаючись в школі, паралельно займався образотворчим мистецтвом у Виноградівській ДШМ ім. Б. Бартока. Мав, як каже, хороших учителів – Ольгу Гал, Маргариту Тегзе та Олександра Маринича. Саме вони допомагали своєму юному вихованцю осягнути мистецтво в усіх його напрямах, у тому числі пізнати таїну живопису, графіки, ліплення. Недивно, що вдячний і здібний учень пішов у життя стопами своїх наставників. Відтак торік закінчив Львівську національну академію мистецтв, здобув спеціальність художника по дереву, тобто, за фахом різьбяр. І саме сакральне мистецтво заполонило його душу. Роботи цієї тематики молодий митець вважає найдорожчими своєму серцю. А найближчою до душі – іконографію. Тому з великим одухотворенням малює ікони. Вчили його цьому хороші майстри, від яких він почерпнув чимало знань, досвіду. Обов’язковим при творенні ікон є дотримання певних правил та канонів. Нюансів дуже багато. Це, зокрема, й дотримання посту, й молитва перед початком роботи, і розведення фарби освяченою водою. 

Над своїм витвором Олександр працює «з нуля», тобто, починаючи з самого дерева, яке він, буває, власноруч зрубує. «Бог дає мені силу, вміння і наснагу творити», – каже Олександр Чука.

Одну з його робіт торік було встановлено на міському цвинтарі – обеліск пам’яті жертв сталінських репресій. Всю душу вклав у неї молодий митець, бо понад усе любить творити щось для рідного міста, де народився й живе. Тому так хотілося йому додати до свого витвору символіку – герб Виноградова. А сам обеліск він створив у формі видовженого променя сонця. Композиційні ж елементи символізують чотири стихії. 

А невдовзі Олександр розпочне роботу над виготовленням погруддя Імре Ревеса (на замовлення КМКС). Уже пройшло затвердження проекту скульптури. Витвір буде вирізьблено з дерева. Майстер працюватиме на досить великому зрубі (2,2 х 1м). Тож попереду – масштабна, клопітка, важка робота. Кажуть, що з деревом працювати дійсно нелегко – німіють та болять руки. Трохи допомагає майстру в роботі бензопила, але дуже багато потрібно робити вручну – це ж бо скульптура. 

Загалом молодий митець створив уже понад 100 робіт (це і живопис, і різьба, і іконографія). Здавалося б, уже є що винести на суд і огляд шанувальників мистецтва. Однак переважна більшість робіт залишилася в Львівській академії мистецтв, де вони експонувалися на виставках. «Викладачі навчального закладу багато чому навчили мене, тож хотілося частину своїх творчих здобутків залишити в стінах альма-матері», – каже Олександр. 

Дуже великий внесок у роботи молодого митця вносить його наречена Катерина – вона його муза, яка є для нього не тільки першим критиком і поціновувачем творчості, але й порадником та помічницею. Взяти для прикладу, приміром, три роботи, які Олександр виконував у Сасові (шопка – Діва Марія, Йосип та Ісусик). Так-от, моделлю, натурою під час виготовлення Діви Марії була саме вона. Більше того – Катерина і Олександр навчалися в академії мистецтв на одному потоці, разом вони із другого курсу та ще й співпрацюють вдвох. Дівчина – здібний вітражист, також облюбувала іконопис та живопис. І їй теж близька по духу сакральна тематика. Катерина родом зі Львівщини, але також із мистецької родини. 

Творчих планів та задумів у Олександра дуже багато. Каже, понад усе хочеться працювати для рідного Виноградова. Адже історія та культура міста дійсно багаті та філігранні, а, отже, можна би виготовити багато різних скульптур, словом, простір для творчої діяльності величезний. Хочеться зробити місто ще кращим, затишнішим, цікавішим для туристів і митців з різних куточків України, які б з’їжджалися сюди на пленери та майстер-класи. Має молодий митець і однодумців, які також мріють творити саме на благо Виноградова. 

Що ж, хочеться побажати Олександру та Катерині – цій мистецій, одухотвореній, залюбленій у мистецтво парі – наснаги, багато творчих здобутків та щастя на життєвих дорогах.
Ганна КОБАЛЬ