Робота служби екстреної медичної допомоги в «гарячий» період

DSC01611

Літо – в зеніті. Однак погода змінна – то спека, то дощі, зливи чи грози. Тож про те, як впливають перепади погоди на самопочуття людей і як це відображається на роботі служби екстреної медичної допомоги – в розмові з начальником Виноградівської станції екстреної медичної допомоги ЗТЦЕМД Василем МАРКОВИЧЕМ. Та спершу його коментар до теми:

– Це дійсно правда, що організм людини залежить від коливання атмосферного тиску. Земля також піддається впливу і погоднім змінам, відповідно, позаяк наш організм збудований з мікроелементів і неорганічних речовин, то й він реагує на погодні зміни. Тож люди, які мають хронічні захворювання (і навіть здорові) в дні, коли погода зазнає змін, обов’язково це відчувають. Проте молодь легше переносить їх, а от старші – важче, особливо хворі на гіпертонічну хворобу, серцево-судинні захворювання, ішемічну хворобу серця, а також ті, які страждають через хронічні захворювання суглобів (у т. ч. ревматичні). Як правило, в такі дні в них з’являється ломота в тілі, підвищена втома, а в людей, які мають судинні недуги, трапляються запаморочення, підвищується тиск. Тож через зміни в погодних умовах, буває, трапляються страшні кризи, які можуть закінчуватися інсультами, крововиливами в головний мозок чи ішемічними інсультами, гострими інфарктами міокарду. Ці стани, на жаль, є критичними і не завжди таким людям можна допомогти (або ж вони залишаються інвалідами). Тому тим, хто має хронічні захворювання, важливо усвідомлювати це і прислухатися до свого організму.  До речі, зміни в погоді можуть викликати загострення симптомів захворювань ще за 2-3 дні, тому недаремно деяких людей називають «барометрами».
– Тож яких викликів побільшало?
– Звичайно, що в такі дні збільшується кількість викликів на гіпертонічні кризи, на ускладнення хронічних захворювань (інфаркти, інсульти). Хочеться також згадати про групу хворих із психічними захворюваннями. Зі змінами погоди їхні хвороби також загострюються – вони теж метеочутливі. Тому родичам, у сім’ях яких є такі хворі, в такі дні бажано звертати на них підвищену увагу та коригувати дозу препаратів, які вони приймають. Адже коли настає психоз і хворий  стає не адекватним, нам дійсно доводиться виїжджати й на такі виклики, причому беремо з собою й працівників поліції, бо лише вони мають право застосовувати засоби примусу до таких пацієнтів, відтак направляємо їх до спеціалізованого закладу.
– Скільки карет «швидкої» допомоги має Ваша служба? Чи вистачає їх у «гарячий» період?
– Маємо 7 машин «швидкої допомоги». В принципі, за кількістю викликів їх вистачає. Не вистачає за часом доїзду. Приміром, вкластися в часовий норматив, доїжджаючи до куща Боржавське – Шаланки важко. Відстань велика і дороги дуже погані (якби вони були кращими і якби хорошими були наші машини, ми б встигали).
А загалом і структура, і кількість викликів змінилися. Вже 5-ий рік, як введений у дію Закон «Про екстрену медичну допомогу», тож часто, керуючись ним,  виклики з неекстреними станами ми передаємо дільничним лікарям. Коли ж усі «швидкі» на викликах і поступає неекстрений виклик, то ми стараємося консультувати таких хворих. Принагідно розповім і таке: законодавством передбачено, що у випадку, коли всі бригади «швидкої» на викликах і не можуть обслужити екстрений виклик (приміром, ДТП, кровотечі, нещасні випадки на виробництві чи в громадських місцях), люди, які є свідками того чи іншого екстреного стану, мають право зупинити будь-яку машину, причому водій не має права відмовити в їх проханні допомогти постраждалим (бо понесе відповідальність перед законом) і він повинен доставити їх до лікувального закладу.
– Влітку люди масово виходять на лоно природи, але багатьох лякають чутки про те, що біля Тиси зустрічаються змії. Як діяти у випадку, коли змія вкусить людину? Чим може допомогти «швидка допомога» і чи є на Закарпатті протизміїна сироватка?
– Так, протиотрута є. Ми виїжджаємо на такі виклики і доставляємо хворого до лікарні, відтак спеціалісти замовляють протизміїну сироватку і протягом 2-х годин вона доставляється до нас. Наша служба в обласному центрі володіє такими запасами. На щастя, у Виноградівському районі рідко трапляються випадки зміїних укусів. Коли я працював у Міжгір’ї, то там часто таке бувало. До речі, укуси нашими зміями не завжди потребують введення сироватки і буває достатньо проведення деінтоксикаційної, протизапальної, антибактеріальної терапії. Мої поради до теми: по-перше не допускати до такого випадку – якщо ти йдеш на природу, приміром, за грибами, то маєш мати високе взуття і палицю, якою слід розгортати листя (тоді змія втікає). Якщо ж з необачності ви потривожили її чи випадково наступили на неї і вона вас вкусила, не треба нікуди бігти – навпаки слід сісти чи лягти і знерухомити вкушену кінцівку (це зменшить всмоктування отрути), по можливості – прикласти холод до місця укусу. До слова, йдуть суперечки про те, доцільно чи ні відсмоктувати отруту з рани? Прихильники цього методу стверджують, що ротова порожнина має свої захисні бар’єри. До того ж, випльовуючи відсмоктану отруту, слід ретельно полоскати її водою. Якщо ж є аптечка, бажано, щоб у ній був  еластичний бинт, за допомогою якого накладається асептична пов’язка. Проте у випадку зміїного укусу, слід викликати «швидку» допомогу. Ми введемо препарати, щоб усунути побічні дії отрути.
Інтерв’ю взяла Ганна КОБАЛЬ