ЗАРАЗ НА ПЕРШОМУ ПЛАНІ — ТУРБОТА ПРО ПОРАНЕНИХ

11073510_810286129050253_451816492_nНелегкі часи переживає Україна. Із стрімким ростом цін і напругою в суспільстві важко кожному з нас. Та ще важче хлопцям, які ризикують своїм життям, захищаючи наше майбутнє на Сході. Позбавлені домашнього затишку і допомоги на передовій, терплячи біль поранень, вони чи не найбільше потребують нашої участі. Лист, телефонний дзвінок, СМС-ка – і немов вдома побував. А що казати, коли боєць одержує з рідного краю посилку, а там – смакота, що несе неповторний аромат та смак домашніх страв. Тому останнім часом волонтери нашого офісу все частіше відправляють на фронт персональні посилки – про це просять і самі бійці, і їх дружини чи матері. А ось минулого тижня ми відправили шкарпетки, продукти харчування, домашню консервацію, предмети гігієни і санітарії, солодощі бійцям Мукачівського госпіталю – зараз там на лікуванні перебувають 13 поранених військових із Виноградівського району (а всього їх тут лікувалося 46 чоловік). Можете уявити собі радість солдатів, котрі отримали домашні смаколики.
Дивимося телевізор, читаємо газети: війна на Сході забирає чимало життів, а ще більше залишає покалічених доль. Поранені бійці завжди відчуватимуть біль від страшної біди, що змусила їх заглянути у вічі смерті. Кожного дня вони на передовій борються за право бути на своїй землі, а за те, щоб вижити, щохвилини борються поранені й медики у військових шпиталях. Родинам потерпілих не з чужих слів відомо, що означає побувати у самому пеклі. Тому тепер, коли вони заліковують свої рани у військових госпіталях, їм дуже потрібна наша підтримка — і моральна, і матеріальна. Це прекрасно розуміє педагогічний колектив Перехрестівської школи-інтернату. В ці складні  для держави часи він міцно подружився із волонтерами Виноградова. Вже двічі працівники закладу збирали кошти для військових – принесли 2375 і 3000 гривень. А найбільш цінним був їх подарунок, зроблений  минулого тижня. Почувши, що багато наших земляків після поранень лікуються у військових госпіталях,  директор школи Сергій Бряскалов (на знімку) переговорив із добре знайомим йому керівником благодійного фонду «Едьмашерт» в  Угорщині Томашом  Варфелді, той відправив, а директор привіз у офіс медичний інвентар – 13 інвалідних візочків, 25 милиць, 7 костурів, а також інвалідну коляску. Вже через добу ми відвезли ці речі до Ужгорода, а звідти волонтери доставили їх в Артемівськ і Слов’янськ, де перебувають на лікуванні закарпатські захисники. До речі, за активну співпрацю з Рухом підтримки закарпатських військових – Виноградів  Сергій Сергійович Бряскалов перший у районі нагороджений Подякою  волонтерів.
В ці дні в офіс щодня звертаються новобранці. Саме з-поміж них ще залишаються найбільш національно свідомі юнаки. Згадаймо, за що боролися наші батьки, діди і прадіди, адже вони, напевно, не раз розказували про свій молодечий запал і розчарування, звитяги і поразки, радощі і терпіння. Нині наш час продовжувати їх справу, не зламатися під тиском обставин сучасного світу, а віднайти в собі сили для великої праці заради свого майбутнього і майбутнього своїх дітей. Хай ці слова не сприймуться вами як пафосні, а як реальний заклик до співпраці – один у полі не воїн, що не раз доводили наші герої. Але щоб досягти загального успіху — треба гуртуватися, бо тільки разом ми зможемо перемогти ненависного ворога, що зазіхає на нашу територіальну цілісність.
Дивлячись на цих  юних хлопців-новобранців, які сьогодні-завтра підуть на передову, так і хочеться  звернутися до них поетичними словами:
Повертайтесь живими – прохаємо вас,
До батьків, до дружин і родини,
З перемогою ждем, через відстань і час
Ми благаємо вас: «Повертайтесь живими!».


Ольга ШЕРЕГІ,  волонтер

comments powered by HyperComments