ФРАНЦУЗЬКИЙ МИТЕЦЬ – ВИХОДЕЦЬ ІЗ ВИНОГРАДОВА

З Іштваном Гичком я кілька разів зустрічалася, коли він приїжджав відвідати рідний дім, родичів, однокласників, наше місто, в якому народився і виріс. Тут він ганяв футбольного м’яча разом із сусідськими дітьми, ділився з ними шкільними новинами. Був щасливий у родині, де його любили мама (моя однокласниця), тато і сестра. Тут його щасливе і водночас гірке минуле. Іштван з дитинства любив малювати, як кажуть, йому це йшло. Мріяв стати професійним художником. Але свого часу його не прийняли до Ужгородського художнього училища, а потім в Івано-Франківське. Хоча свій талант до образотворчого мистецтва він довів одразу, але не достатньо добре написав диктант. Та все ж Іштван не покинув малювати,  ходив на виставки, спілкувався з художниками різних шкіл, напрямів і техніки.
Вже понад десять років митець мешкає у Франції. Його мрія стати художником здійснилася – він малює і активно розвиває свою професійну майстерність. Перебуваючи у Виноградові, Іштван охоче завітав до мене, адже добре знає, що мій дідусь стажував і творив у Парижі в 1927 році. Митець захоплено розповідав про свої картини, демонструючи їх фотосвітлини. Доволі дивно мені було спостерігати, що на жодній його роботі не були зображені сині гори, карпатські швидкі потічки, гуцульські будиночки з високими дахами, дерев’яні церкви. Сюжети картин Іштвана Гичка були зовсім іншими за характером – небуденні, своєрідні, авторські, не запозичені від закарпатської школи живопису. Художник казав, що в його роботах домінують «життя», «любов», «віра», «смерть».
Я добре знаю французьке мистецтво, тому здалося, що деякі його роботи вміщають елементи кубізму (Пікассо) або подовжені частини тіла (Модільяні), але є в нього абстрактні, сюрреалістичні і футуристичні твори. Правда, такі полотна мені не до душі, я їх не зовсім розумію, хоч і вважаю цікавим видом мистецтва.
Іштван надіслав мені фотосвітлини, зроблені на виставці, французькі журнали і тижневики, які писали про нього. До прикладу, газета «Точка зору» в рубриці «Фото тижня» написала, що в галереї відкрилася виставка молодого талановитого художника-аматора, угорця за національністю, який народився у 1974 році в Радянському Союзі. Стаття розповідає про його картини, ескізи, графіку (він пробує себе в усіх цих видах мистецтва), написані мастихіном, пензлем, олівцями, імпасто (густе, соковите накладання фарби на полотно). Перебування у Виноградові та ознайомлення з роботами мого дідуся надихнули його намалювати картину, де зображена Тиса з хвилями і берегами, острівками і всією навколишньою красою. Митець розповів, що творить ввечері, а вдень працює в спеціалізованому магазині для художників, де продаються фарби, полотна, палітри тощо. Літо проводить з сім’єю – вони подорожують різними країнами, відвідують музеї, а найбільше задоволення безперечно отримує від поїздки до рідного Виноградова.
Ельвіра ГУДАК, мистецтвознавець

comments powered by HyperComments