Творчий тандем, що народжує українські пісні

Директор Виноградівської дитячої школи мистецтв ім. Бели Бартока, заслужений працівник культури України, член Національної Ліги українських композиторів, досвідчений педагог, музикант, диригент, аранжувальник-інструменталіст Віктор Марушка знаний не тільки у мистецьких та культуриних колах краю, а й за його межами. Днями у messages Віктор Іванович поділився зі мною приємною новиною: «Недавно познайомився заочно з поетесою з українським корінням Мариною Акрам з Індії. Вона там активно співпрацює з консульством України, пише гарні вірші. На її прохання я написав дві пісні на її слова. Це для моєї творчості нова опція, бо пісень я не писав ніколи. Надсилаю клавір та МІДІ нової пісні «Мальви» та «Я літаю». З повагою Віктор Марушка». Оминути увагою це повідомлення, звісна річ, я не змогла. Зацікавило. Так саме заочно (через facebook) познайомилася із пані Мариною. Дуже приємна співрозмовниця.
– Мої батьки із Закарпаття. Мама у дівоцтві Марія Бобик із Пушкіна Виноградівського району, а тато – Віктор Стець із села Негровець, Міжгірського району. Закінчивши будівельний технікум, батька направили на Полтавщину, тож сім’я переселилася туди. Закінчила школу в Оржиці Полтавської області, Миргогодський керамічний технікум ім. В. М. Гоголя за фахом технологія кераміки. За направленням з технікуму вступила в Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут, у якому здобула фах інженера хіміка-технолога кераміки і вогнетривких засобів. Проте, трудовий шлях був коротким. Оскільки зустріла свою другу половинку і поїхала в Індію. Тут роботу за професією знайти не вдалося, та й мовний бар’єр був на заваді. А потім на світ з’явилися наші сини. Чоловік Танвір – сімейний лікар, спеціальність – загальна медицина (терапевт). Його нагороджено відзнакою неурядової організації як найпочеснішого лікаря району, в якому він працює. Він успішно склав іспити на дистанційну кваліфікацію та отримав кваліфікацію з Гарвардського університету з ендокринології та діабету (2012). Розмовляє трішки й українською, російською, англійською. Синам Асіму 18 років, він вже першокурсник, вивчає комп’ютерні науки, Аяну – 15 років, навчається в 10-му класі загальноосвітньої школи. Вдома розмовляємо виключно українською мовою, – розповіла про себе Марина Вікторівна.
На чужині жінка не забуває рідну мову, культуру. Ба, більше, дбає про їх розвиток, тримаючи тісні контакти з нашою нацменшиною: «Останні роки разом з однодумцями трудимося над створенням Асоціації українців у Індії, яка наразі ще на стадії реєстрації. У цьому році почала пробувати ще один напрямок – направлення індійських студентів на навчання в Україну і країни Європи. Минулого року я, як представниця українців Індії, була учасницею Першої Міжнародної Асамблеї «Українка у світі», яка проходила у Львові, яку проводили спільно СФУЖО і МІОК, та на Світовому Конґресі українців у Берліні».
А от про співпрацю з нашим славнозвісним В. Марушком пані Марина пише, що її познайомила родичка – колишній редактор «Новин Виноградівщини», журналіст, громадський діяч Виноградова Мальвіна Савинець, котра запропонувала Віктору Івановичу написати музику до вірша «Пізнє щастя». Згодом відбулось онлайн-знайомство, переписка через messages, співпраця…
– Пан Віктор людина не просто талановита, закохана – у свою справу, він ще і людина, яка абсолютно готова до співпраці. З ним легко і приємно творити. Проте, зізнаюсь відверто – ми з ним тримали в таємниці його прекрасні мелодії, оскільки очікую на завершення аранжування. Але, як тільки наш аранжувальник скінчить роботу, ми познайомимо Ваших читачів і слухачів з талановитою роботою пана Віктора. Висловлюю величезну подяку Віктору Івановичу і моє щире захоплення його талантом, –каже моя співрозмовниця.
Свої римовані рядки Марина Акрам пише виключно материнською українською мовою, передаючи в них свою невмирущу любов до отчого дому і журбу за рідною Україною. Прослухавши ніжну мелодію Віктора Марушки, вона мене підсвідомо перенесла у безтурботне дитинство, нагадавши ніжний голос мами, її мелодійну колискову.
Як на мене – Віктор Марушка і Марина Акрам – ідеальний творчий тандем двох талановитих людей, закоханих у свою справу, відданих патріотів своєї батьківщини. Зичимо їм незгасного творчого натхнення, здоров’я і оптимізму. Чекаємо на нові спільні шедеври…

Наталія Кобаль

https://www.facebook.com/InCaptivityOfLife/