Зі скорботою в серці

DSC09646

Річниця революції гідності та День героїв «Небесної сотні» – чорні дати в історії українського народу, адже вони омиті кров’ю наших патріотів, сльозами болю та суму їх рідних і близьких. І хоч із того моменту минуло два роки, українська нація не забуває імена тих, які були вбиті у мирний час у незалежній державі.

Минулої п’ятниці у вщент переповненому великому залі засідань Виноградівської райради зібралася інтелігенція району та учнівська молодь, аби вшанувати героїв, котрі не побоялися і вийшли на Майдан за нашу честь, свободу, за наші права та майбутнє.

– Скільки потрібно людей для революції – сотні, тисячі, мільйони? Скільки потрібно людських жертв, аби відбулись якісь зміни? Ті, перші, не знали скільки їх збереться в центрі Києва. Не знали і про жорстокий розгін вночі 30 листопада, а вже через тиждень їх збереться мільйон. Майдан вистояв цілу зиму у найлютіші морози і найстрашніші ночі. А відтак було віче, протистояння на вул. Грушевського і жорстокий штурм 18 грудня. Майдан вистояв і оплакував своїх героїв. Їх протест здивував весь світ. Наляканий їхньою безстрашністю Янукович тікав вночі з своєї фортеці в Межигір’ї. ці мрійники всім нам доказали, що має бути інакше. Їм вдалося перемогти ДНК страху, яка довго формувала хромосоми нашої народної тотожності після всіх воїн, терорів, голодоморів. Вони вийшли на Майдан і всі разом побудували ідеальне містечко взаємодопомоги і солідарності, з власною самообороною, медичною службою, бібліотекою та університетом. Весь світ із захопленням спостерігав за мирним протестом. Приголомшувала чиста жертва «небесної сотні». За свій європейський вибір на Майдані Україна заплатила високу ціну і продовжує платити у війні на Донбасі. Ми відвойовуємо дану нам Богом власну розтоптану гідність і свідчимо про неї світу. Зараз минає річниця «дебальцівського котла», де з гідністю захищали цілісність нашої держави бійці 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади. Ми бачимо зростання всенародної підтримки нашої армії рухом волонтерів, куди входять всі верстви населенні від наймолодших до старших. Пам’ятайте і ніколи не зрадьте цінностей майдану. Слава Украні! Героям слава!, – сказав у своєму виступі керівник апарату Виноградівської РДА Юрій Продан.

Відтак, Юрій Юрійович вручив подяку з особистим підписом Міністра соціальної політики України Павла Розенка за волонтерську діяльність, доброчинну допомогу та активну громадську позицію найвідомішому в нашому районі волонтеру, координатору «Руху підтримки Закарпатських військових – Виноградів» Михайлу Роману.

У концерті-реквієм викладачі та учні Виноградівської ДШМ ім. Б. Бартока під керівництвом директора школи Віктора Марушки наче перенесли глядацьку аудиторію у ті страшні дні. Вся концертна програма була наче прошита червоною ниткою суму, страху та страждань, і водночас – сподівань на краще майбутнє, ейфорії, піднесення і радості. Викликали сльози в глядачів і сценічні танцювальні постановки. А на завершення, як і годиться, виконали «Молитву за Україну», з щирим проханням злагоди та миру. 

Біля пам’ятників загиблих героїв небесної сотні та наших земляків – героїв АТО  мерехтіли запалені свічки та лампадки, як символ світла, невмирущості та надій, котрим суджено здійснитися.
Наталія Кобаль