ПРОТИПАВОДКОВІ СПОРУДИ – НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ ЧИ ПОТЕНЦІЙНЕ ПІДТОПЛЕННЯ?

Потужні зливи в Дніпропетровську та в західній частині Росії, про страшні наслідки яких наприкінці червня мовилося в усіх ЗМІ, вкотре засвідчили, що велика вода може наробити чимало лиха. Тож недивно, що останнім часом уже декілька читачів телефонували до редакції газети і просили порушити питання: «Чи не загрожує, бува, Виноградівщині підтоплення у випадках штормового попередження?». Це й стало приводом для інтерв’ю з начальником Виноградівського міжрайонного управління водного господарства Станіславом КОЛОМИСОМ.

– Тож, Станіславе Михайловичу, наскільки актуальною для Виноградівщини є проблема та потенційна загроза можливого підтоплення?
– Якщо взяти до уваги основну артерію нашого району – річку Тиса, то на сьогоднішній день незначні штормові попередження якоїсь значної шкоди не нанесуть. Більш реально можливе підтоплення у випадку виникнення надзвичайних ситуацій або паводків. Якщо ж повернутися до історії минулих років – до 1998 та 2001 років – тоді дійсно були катастрофічні повені, яких зазнала Виноградівщина. В 2008 та 2010 роках наш район також відчув на собі силу великої води, але значних, серйозних руйнувань вона не принесла. Але ми живемо в такому краї, де циклічність паводків велика. Тобто, розраховується, що ті великі паводки, яких зазнав наш район  (однопроцентного рівня), трапляються раз на 100 років. Але, знову-таки, згадаймо 1998 та 2001 роки. Тож циклічність ймовірних паводків, звичайно, в нас висока. Проблемні ділянки, звісно ж, були і є. Але останні минулі роки є маловодними – в літні періоди значно понизився рівень Тиси.
– Чи здійснюються Вашим підприємством певні протипаводкові заходи?
– Цьогоріч силами управління без залучення державних коштів були виконані роботи по нарощуванню дамби між автомобільним і залізнодорожним мостами в районі Текова на лівому березі Тиси. Туди залучалися і аварійні бригади населених пунктів Затисянщини. Співпрацювали ми із райдержадміністрацією. Зрештою, нам вдалося сконцентрувати ще певний аварійний запас сипучих матеріалів на даній ділянці. Для Затисянщини проблемною є також не реконструйована дамба, реконструкція якої розпочалася ще в 2011 році. На даний час підрядною організацією є «Виноградівська ПМК-78», яка вже другий рік роботи не проводить, тому що фінансування по цій програмі припинилося. На сьогоднішній день борг сягає в межах 4,5 млн. грн. Реконструкція дамби потребує значних фінансових затрат. Проте на цю проблему звернув увагу новий губернатор нашого краю Геннадій Москаль. Він чітко володіє ситуацією, лобіює це питання, бо має намір відновити фінансування «Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси» – вкрай важливої і потрібної на Закарпатті. Деякі об’єкти пройшли тендерні процедури,  роботи розпочаті, але не продовжуються, а декотрі й не розпочиналися. Проте їх потрібно будувати, адже, якщо проаналізувати, то аналогів вищевказаній програмі немає. Згадаймо 1998 рік – збитки від паводку становили  860 млн. грн., 2001-ий – 360 млн. грн., 2008-ий – 180 млн. грн.. Ми бачимо, що за ці роки побудовано багато захисних споруд – і вони дають ефект, і в першу чергу слугують надійним захистом для населених пунктів.
– Як би Ви оцінили стан захисних протипаводкових споруд на Виноградівщині? Чи здатні вони захистити район від потенційних підтоплень?
– На сьогоднішній день усі водогосподарські споруди (в основному це водозахисні дамби Тиси), знаходяться в задовільному стані. Наше управління проводить роботи по утриманню їх у належному стані. Нині є, зокрема, проблема в селах Тисобикень і Пийтерфолво, де річка змінила своє русло в сторону лівобережної водозахисної дамби. Але й це питання вирішується, тому що силами управління виконані роботи по облаштуванню направляючої загати. Були залучені екологічні кошти Пийтерфолвівської сільської ради (35 тисяч 880 гривень). А також стосовно цього питання управлінням було направлено клопотання як до районної адміністрації, так і до райради. Проводилося засідання департаменту реагування на надзвичайні ситуації з виїздом на місце. До цієї проблеми фахівці підійшли дійсно з порозумінням. Виділено кошти в сумі 100 тис. грн.. Наразі продовжуються роботи. Звичайно, цього фінансування недостатньо, тому що вартість об’єкту – в межах 6-8 млн. грн. Але першочергові аварійно невідкладні роботи буде виконано.
– А загалом, чи достатньо в нас водозахисних споруд?
– Так, достатньо. І вони виконують свою водозахисну функцію, але є ще ділянки, які потребують як реконструкції, відновлення, так і будівництва. Питання є по селу Великі Ком’яти, де сільською радою замовляється проект на будівництво водозахисної дамби. Наприкінці 2013 року управлінням були виконані роботи по облаштуванню її частини (80 м). Ця споруда виконує свої основні функції, але є потреба і в подальшому будівництві, в реконструкції. Навіть якщо підуть локальні зливи, то можливі підтоплення з місцевих стоків. У свою чергу, користуючись нагодою, я б хотів звернути увагу керівників органів місцевого самоврядування на необхідності приведення до належного стану і порядку водовідвідних канав, дорожніх кюветів, трубчастих переїздів, містків, бо є такі, які дійсно потребують розчисток. І ми готові йти на виконання цих робіт, зокрема, й стосовно меліоративних каналів, які в 2005 році були передані на баланс сільських, селищних і міських рад. На рахунку сільських і селищних рад є наразі в межах півмільйона екологічних коштів. Ми готові укладати угоди, надавати техніку, проводити розчистку каналів і водотоків. До слова, співпрацюємо по спільному проекту з Румунією і Угорщиною. Відповідні роботи проведено в селі Хижа, але фінансування їх відбувалося завдяки Євросоюзу. Завершені роботи в селі Дюла (фрагментальна розчистка каналу). Приступили також до робіт по реконструкції шлюзу в селі Гудя (фінансування також за рахунок Євросоюзу). Нещодавно ми їздили у відрядження до Угорщини, де замовлена модель підпірної споруди на річці Тиса з тим урахуванням, щоб на Затисянщину або на батарську систему подати воду прямо з Тиси. Цей проект – на перспективу.
– Що скажете з приводу проблеми засмічення водотоків?
– Вона як була актуальною, так і залишається. Наше управління спільно з райдержадміністрацією, районною радою проводить акції щодо впорядкування водотоків, зокрема, річки Тиса. У весняний період організовувалися суботники і вивезення сміття. Деякі сільські ради свідомо йдуть на такі кроки. Це і Перехрестя, і другий рік поспіль Неветленфолу (ми давали свою техніку), залучалися екологічні кошти. Тобто, до цієї проблеми голови сільських рад підходили грамотно. Але все залежить від свідомості людей і господарського підходу до вирішення цієї проблеми. Тоді в кожному населеному пункті буде і порядок, і чистенька річка за хімічними аналізами її складу води.
– Влітку жителі Виноградівщини полюбляють відпочивати на Тисі. Чи відстежується моніторинг поверхневих вод річки і загалом – чи безпечно купатися в ній?
– Нині можна сказати, що безпечно. В нас на річці Тиса встановлена станція хімічного аналізу води. Вона знаходиться в Тячеві. Чому саме там? Тому що минулі роки показали, що значний стік (у межах 50%) забруднення Тиси йшов з румунської сторони. Але ж вода автоматизовано відбирається й відстежується її аналіз станцією хіманалізу. На сьогоднішній день значних забруднень на Тисі немає, проте, якщо брати до уваги вірхів’я річки, то, звичайно, що забруднення, хоч і незначні, але є. Там не працюють перекачувальні станції і очисні споруди. Це стосується і Буштина, і Тячева, і Дубового. А в нас, на Виноградівщині, очисні споруди наразі працюють в нормальному режимі. Тож купатися в Тисі можна спокійно.
Інтерв’ю взяла Ганна КОБАЛЬ

comments powered by HyperComments