Електровудиці та сітки заборонені для рибальства

00192158_n5

Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Закарпатській області нещодавно переселилося на вул. Борканюка. Ми завітали у їх ще не обжитий офіс і разом з фахівцями окреслили найкричущі порушення нерадивих рибалок, підрахували суму поповнення держбюджету рибоохоронцями та поцікавилися, чи комфортно почувається риба у період природних катаклізмів.

– Нашою задачею є використання, відтворення і регулювання рибальства водних ресурсів, проте основний акцент роботи інспекторського складу полягає у охороні водних біоресурсів. Якщо торік 8 інспекторів у краї виявили 380 адміністративних порушень, то цьогоріч 6 інспекторів зафіксували 301 правопорушення. Як бачимо, навантаження на інспекторів наразі значно зросло, проте нестача інспекторського складу не впливає на продуктивність праці. На жаль, поточного року в області є 6 випадків браконьєрства і 2 – незаконне видобування водних біоресурсів, тобто, вилов червонокнижних видів риби марени та харіуса. Не менш кричущими є 2 випадки вилову риби електровудицями: люди не усвідомлюють, що це є загроза не лише водним біоресурсам, а й їхньому здоров’ю, ба, навіть життю. Щодо Виноградівського району, то ситуація тут  контрольована. Найпопулярніші порушення в нашому районі – сітки, встановлювати які заборонено. У таких випадках виявити порушників нелегко, позаяк часто рибалки встановлять снасті і повертаються на місце лише через певний час, аби забрати вилов. Загалом цьогоріч ми нарахували матеріальних збитків, нанесених внаслідок незаконного видобування риби, у сумі 21 тис. грн. Окрім того, порушників оштрафовано на 16 тис. грн., – зазначив начальник Управління Едуард Черногор. – Приємно, що люди вболівають за водні біоресурси і в разі виявлення порушників, самі нам телефонують. Вагому допомогу ми отримуємо від громадських інспекторів, котрі не рідко і самі затримують зловмисників до прибуття нашого інспекторського складу чи працівників поліції.
Риба шукає там, де глибше
– Річки нашого району багаті на червонокнижні види риби, зокрема – чоп малий, марена, дунайський лосось, рибець малий. Нема тільки андруги та харіуса. Протягом свого життя, проходячи різні природні етапи, риба перебуває в певних гідрологічних умовах. Тому рибі притаманна міграція. Сприяє цьому і русло та швидкість течії, температура та рівень води. Народна мудрість «Риба шукає там, де глибше» є абсолютно обґрунтованою щодо життя річкових мешканців. Якщо під час великої спеки та засухи у горах річки міліють, тому й риба «переселяється» нижче. Приміром, річки, що беруть свій початок у гірському селі Лопухово Тячівського району на висоті понад 800 метрів опустилися на 30 км вниз, – там було все сухо. У жовтні засідала міжнародна комісія з надзвичайного стану, яка констатувала на Закарпатті дефіцит води на 68,7 %. Практично у водоймах, водосховищах та озерах лишалося тільки 9-10% води. Зараз навпаки – рівень води в річках значно зріз, проте спостерігається замулення, котре не є сприятливим для риби. Тим не менше, за результатами контрольного моніторингу Інституту гідробіології Національної академії наук України, у порівнянні з минулим роком видового і кількісного складу іхтіофауни Закарпаття спостерігається на 40-45% ріст по видах та кількості риби. Оце і є результат нашої роботи. Відрадно, що, не зважаючи на природні катаклізми, мору риби у річках краю ми не спостерігаємо, – сказав начальник відділу охорони водних біоресурсів Тиберій Шарой.
Наталія ШАРКАДІ