Майбутнє дитини, або Мода сьогодення

starobas_big_001

Останнім часом спостерігається тенденція збільшення кількості україномовних дітей, які навчаються в міській ЗОШ №3 ім. Ж. Перені. Чим це обумовлено? Що мотивує батьків, які своїх синочків чи донечок записують або ж переводять у школу, де навчально-виховний процес проводиться угорською мовою? Яких результатів досягає дитина, яка паралельно з навчальною програмою повинна ще й вивчити угорську мову? Чи може вона досягти відповідного рівня знань? Як розмірковують батьки: хай освоїть дитина всю навчальну програму у нашій школі, або ж достатньо, якщо вивчить мову, а потім побачимо? На ці та схожі питання шукає відповіді педагогічний колектив Виноградівської ЗОШ №3.

Батьки несуть відповідальність за здоров’я, виховання, майбутнє своїх дітей. З великою відповідальністю обираємо навчальний заклад, в якому діти проводять немало часу, де отримають відповідну освіту, де виховуються. Батьки повинні усвідомлювати, що кожна дитина на своїй рідній мові може стати успішною, здатна розвивати свої здібності. Тому й вважаємо, що вони це мають на увазі, коли записують дітей до школи, а не те, що модно навчатися в угорськомовній школі, бо цим можуть попсувати все майбутнє свого сина чи донечки.

Вісім років спостерігається тенденція, що дітей з україномовних сімей записують в угорську школу. В останні три роки різко збільшилася кількість таких учнів, які слабо або зовсім не розмовляють угорською, але батьки на це не звертають уваги. Намагаємося зрозуміти їх, вияснити причину цієї ситуації. Докладаємо чимало зусиль для того, щоб ці учні стали успішними, шукаємо правильний підхід до кожного з них. Спитали думку вчителів, батьки заповнили анкети, порадилися з психологом.

У нашій школі навчаються 287 учнів, із них 65 – україномовні. Теперішні другокласники навчаються у змішаних класах, серед них 10 україномовних. Першачки, з-поміж яких 31 учень україномовний, вчаться в окремих класах. А вісім років тому було всього 8 заяв від батьків, які обрали для своєї дитини угорську загальноосвітню школу. Повільно зросла кількість наших першокласників до 12, а потім масово записували чи переводили дітей, які не володіли угорською мовою.

Психолог Дьєнді Романець, вивчаючи дану тенденцію, вважає, що не сприяє гармонійному розвитку дитини, якщо вона з рідномовного середовища різко потрапляє в таке, де не розуміє жодного слова. Адже вона народилася й виховувалася в україномовній сім’ї, а раптом усе помінялося. Досягаючи шкільного віку, дитина спонтанно вивчає рідну мову, спроможна висловити свої думки, зрозуміти товаришів, старших.
На перший погляд, цей простий процес має кілька етапів, які дитина проходить: навчиться розмовляти, виразити свої почуття, потім думки, робити висновки.

Та дитина, яка не має відповідних навичок, тієї бази знань, на яку могла б спиратися, з перших же днів навчання починає відставати від своїх ровесників, які не мають мовного бар’єру. Тобто, не розуміє вчителя, не усвідомлює те, що від неї хоче педагог, важко знаходить спільну мову з товаришами, не може висловити свою думку угорською мовою.

Вчителі одностайні в тому, що такі учні потребують максимальної уваги, намагаються допомогти їм у всьому. Проте школа неспроможна творити чудеса. Без допомоги такі діти не можуть досягти очікуваних успіхів у навчанні. Вчитель угорської мови та літератури вважає, що тільки таких дітей можна записувати в угорськомовну школу, які розмовляють, розуміють угорську мову, спроможні за короткий період адаптуватися до шкільних буднів.

Вчителька першого класу Каріна Жолдош навчає 29 першачків з українських родин. Класовод вважає, що, не дивлячись на те, що батьки бажають своїм дітям найкращого, вони глибоко помиляються, коли думають, що їхнє чадо за короткий час опанує мову, яка докорінно відрізняється від слов’янських.

У початкових класах закладається той фундамент, що сприяє розвитку мовних, комунікативних, математичних компетенцій. Учень повинен навчитися додавати, віднімати, а також логічно мислити, систематизувати, бути здатним вирішувати проблематичні ситуації. Ці здібності може розвивати тільки тоді, якщо розуміє суть задачі, яку вирішує. Не результат важливий, а процес навчання, в ході якого сам учень доходить до вирішення даного завдання. Тобто, не можна вважати результатом, якщо дитина може з дошки переписати задачу, яку вирішує її товариш, у розв’язанні якої вона не брала участі з тієї однієї причини, що не розуміє мови. Так само не є добрим результатом механічне «зазубрення» навчального матеріалу без розуміння його суті. На такі поверхневі знання не можна будувати весь навчальний процес.

«Однозначно, дітей направляємо до школи з тією метою, щоб здобували знання. Для цього найкращий, найпростіший допоміжний інструмент – рідна мова. І це беззаперечно», – вважає психолог.

Вчителька 2-го класу Беата Леврінц з досвіду знає, що є батьки, які своїх діточок записують в угорськомовний дитсадок. Такі учні, а також ті, які виховуються в сім’ях, в яких один із батьків угорець, легше переборюють мовні бар’єри.

Найбільші проблеми мають ті учні, які до вступу в школу й не чули угорської. 6-річна дитина в угорськомовному середовищі мовчки спостерігає за тим, що її оточує. Але завдання школи: не тільки навчити її комунікативним навичкам, розвивати здібності, а й дати грунтовні знання, вести систематичний навчально-виховний процес. Ми, вчителі школі, часто бачимо, що дитина потребує допомоги тільки тому, що не має відповідних мовних знань. У цьому плані має допомогти підготовча програма, яка полегшує україномовним діточкам підготуватися до навчання в угорській школі.
(Далі буде)
Дирекція Виноградівської  ЗОШ №3 ім. Ж. Перені