Презентували першу збірочку двох споріднених душ

Колись село називалося Вишнім Шардом. Було воно «Бермудським трикутником», до якого дотикались Хустський, Іршавський та Виноградівський райони. Після визволення з 1946-го стало носити назву Широке. В уяві завжди асоціювало з прізвищами вчителів: Івана Погоріляка, який написав історію рідного села; Юрія Погоріляка, який став автором 19 поетичних збірок; Юрія Потокі, що продовжив цю чутливу ліричність земляків; Антона та Марини Станинців, які у серця молодих вихованців засівали любов до музики, до всього прекрасного, що в мистецтві і культурі виробило людство, до місцевих звичаїв, обрядів і традицій, які предками передалися у спадок широчанам.
І ось нова нагода щиро порадіти, подивуватись і почути нові голоси авторів 47-річного Юрія та 44-річної Марини Бабинців. Напередодні Нового року, в Ужгороді, у видавництві «Карпатська вежа» тиражем 300 примірників вони видали 196-сторінкову, гарно проілюстровану збірочку поезій «Душ споріднених тяжіння». Побачила вона світ за фінансової підтримки молодого земляка-підприємця Віталія Куруца. Він не лише оцінив, але й гаряче підтримав перші спроби пера рідних брата і сестри. Важкий недуг підірвав їхні фізичні сили і здоров’я. Однак нескореним залишився дух двох молодих людей, нездоланна жага і любов до життя. Вони вистояли, перемогли свої можливості. І ось результат: презентація їхньої першої поетичної збірочки. Пройшла вона у Широцькій дитячій школі мистецтв. Сюди заздалегідь добралися і жадані гості. З Греції до Широкого завернув закарпатський далекобійник Віктор Черкун. З чеського промислового центру Брно приїхала Леся Адамова. З Ужгорода прибули Михайло Стан та його молода дружина Тетяна Моролюк, які в обласному центрі заснували літературний клуб «Іскра». З Виноградова наспіла дружня група підтримки з різних громадських організацій та «Креденц сміху» і члени гурту «Кавилюєме та фіглюєме по-сивлюськи». З Сасова присутня філолог української мови, коректор та автор передмови до цієї збірочки Віра Бідзіля. У своїх виступах прибулі гості щиро побажали двом спорідненим душам жити і творити, творити і жити, бо любов до життя багатогранна.
Ведуча Альона Погоріляк впевнено тримає штурвал зустрічі і надає слово Евеліні Галас та ще п’ятьом вихованкам школи мистецтв, які виразно декламують вірші Юрія та Марини Бабинців із нової збірки. Вокальний квартет заспівує народну пісню «Ой, за гаєм, гаєм». Присутніми у залі тепло сприймається виступ гітариста Антона Галаса з Виноградова, який на слова Лесі Адамової виконує пісню «Білі ружі». Свої авторські пісні «Моє Закарпаття» та «У наших думах і піснях Чумацький шлях над головою» співає Антон Станинець, якому підігрує на фортепіано дружина Марина.
Цікавими були виступи Юрія та Марини Бабинців. Хлопець навчався в Широкому. Далі закінчив Закарпатський машинобудівний технікум. Здобув спеціальність літакобудування. У Дубовому на Тячівщині розпочав свою трудову діяльність. Однак хвороба змінила плин його життя. Вірші писати почав два роки тому. Це – патріотична, політична, соціальна та лірична тематика. Потім він звернув увагу на притчі, які лягли в римовані рядки. За все молодий чоловік завдячує батькам. Особливо терпеливій і лагідній матусі Людмилі Іванівні, яка у домі доглядає п’ятьох інвалідів. Колись вона працювала в лабораторії молочнотоварної ферми в Широкому, що було окремим відділенням Виноградівського радгоспу.
Сестра Марина Бабинець згадала, як її брат вийшов із віршами в Інтернет. Вони сподобалися людям. Пішли перші відгуки. Від виноградівської групи «Креденц сміху» він отримав фірмову футболку та блокнотик від Олесі Краснай. Вважав, що його почерк досить «лікарський» і нерозбірливий. Ним не варто псувати такого блокнотика, тому його охоче передав сестрі. Та у свій час закінчила Ужгородське училище культури і здобула фах бібліотечної справи. Деякий час працювала бібліотекарем у рідному селі. Вірші писала ще в школі. Потім наступила тривала пауза. І ось тепер її рука непомітно потягнулася до пера. І пішло, повелося… Її лірика лилася, як вода із водопаду. Пише про братів наших менших, про дерева, квіти, трави, про тайну людської душі, про незмінні у світі речі, про вибір людини, бо від кожного з нас залежить, яким буде наш завтрашній день.
Братова тематика дещо іншого плану – патріотична та любовна лірика. Здебільшого його вірші про кохання. Не відречеться коханої той, хто щиро любив. Пише про свою Мавку, намір одягнути її у шати своєї любові, про все головне, що тут і зараз з нами в нашому житті триває.
Молодих авторів, що на царині творчого життя роблять перші впевнені кроки, тепло привітали голова обласного культурно-просвітницького товариства ім. О. Духновича Юрій Продан, депутат міської ради, директор МБК Святослав Гал, очільниця районної ЦБС Катерина Вашкеба… Наостанок світлій ноті для всіх проспівали величальну «Многая літ».
Марія КОНКІНА