СЛУЖИТИ В АРМІЇ — ОБОВ’ЯЗОК КОЖНОГО УКРАЇНЦЯ

Багато чоловіків та юнаків цей день вважають неабияким святом. Більшість з них гордяться тим, що носять почесне звання захисника України, є вояками строкової служби або контрактниками. На жаль, декотрі хлопці ухиляються від своїх обов’язків, безпідставно лякаючись, що їх відправлять в АТО? Користуючись нагодою і вітаючи молоде поповнення, райвійськкомат запропонував нам до розмови солдата-строковика, який нещодавно повернувся додому, виноградівця Крістіана КОШАНА, аби розвіяти лишні побоювання юнаків та їхніх батьків:

– Я відносно недавно повернувся зі строкової служби. Мені виповнилося 24 роки. Маю трьох сестер та брата, з яким служив в один час. Навчався у Виноградівському коледжі МДУ, а потім у Мукачівському державному університеті за спеціальністю технолог. Здобув вищу освіту і став інженером-конструктором-дизайнером. Після того почав працювати на підприємстві «Ортекс-ЛТД» робітником, звідки й пішов до лав Збройних Сил України. Служив у військовій частині 3078 головного управління Національної гвардії України у м. Київ. У мене завжди було велике бажання служити в армії, адже з давніх-давен наші предки захищали Батьківщину, і я вважаю, що це обов’язок кожного юнака. Хвилювався тільки за маму, так як батька вже немає серед живих, – розповідає хлопець.
Я відслужив в армії один рік. Цей час для мене промайнув дуже швидко. Траплялися різні випадки: цікаві та веселі, деколи  повчальні. В основному служба проходила на території військової частини, а також кожного місяця ми виїжджали на полігон, де навчалися стріляли (по 12 патронів вистрілював кожен солдат).Заступав у наряди на контрольно-пропускний пункт, а в інші дні виконував різні  завдання та заняття, які із задоволенням виконували з товаришами по службі. Також ми збагачувалися знаннями з медицини – вчилися надавати першу медичну допомогу. Скажу відверто, в армії вимагають від юнаків багато. З самого початку важкувато звикати до щоденного розпорядку: підйом, зарядка, сніданок та фізичне навантаження. Але це тільки перший місяць, потім легше. Солдат повинен усвідомити головне – якщо хочеш повернутися додому дисциплінованим та вихованим, маєш служити нормально та дотримуватися всіх правил.
Нас, солдатів-строковиків, в АТО не відправляли. Отож, ті хлопці-призовники, які побоюються відправлення в зону проведення бойових дій, можуть за це не хвилюватися. Спочатку я теж відчував страх, не знав, що на мене чекає, але потім переконався в тому, що нічого страшного у строковій службі немає. Навпаки, тут з юнаків виростають справжні чоловіки. Навчаються знаходити вихід з будь-якої складної ситуації, співпрацювати один із одним та бути згуртованими, тут формуються моральні, духовні та фізичні якості вояків, продовжує розмову .
Також, варто згадати про ставлення з боку військової частини: я був дуже задоволений поведінкою офіцерів. Щодо так званої «дідівщини», то такого в нас не було. Солдатів забезпечували всім необхідним: у приміщеннях було тепло та затишно, нам видали нову та якісну форму, а кухня була неймовірно смачна, здавалося, ніби я вдома. Після служби я повернувся на роботу, де отримав пропозицію працювати на посаді начальника з контролю якості.
На мою думку, всі юнаки повинні пройти школу виносливості та дисципліни. Тому закликаю всіх майбутніх військовослужбовців – не вагайтеся і не бійтеся, ви повинні пройти строкову службу в армії, щоб стати справжніми чоловіками та оволодіти тими знаннями, якими вас зможуть забезпечити тільки Збройні Сили України. Користуючись нагодою, вітаю всіх військовослужбовців з професійним святом і бажаю міцного здоров’я, витримки у цій нелегкій і важливій чоловічій справі.
Ріта Мезей

 

[miniorange_social_sharing]