Створено нову громадську організацію «Ветерани бойових дій Виноградівщини»

Ця четвірка молодих чоловіків пройшла горнило війни в АТО і з власного досвіду знають всю бюрократію, найперше – отримання військового квитка, а, відтак, і  відстоювання своїх прав. Нещодавно вони повідомили спільноті Facebook про створення нової громадської організації «Ветерани бойових дій Виноградівщини». Чому саме вирішили створити власну спілку і чим саме займатимуться, нам розповів один із співзасновників Дмитро Милютін:
– Насправді ідея створити громадську організацію у мене виникла ще під час перебування на Донбасі. Та, коли повернувся додому, в нашому районі вже офіційно діяла громадська організація «Союз ветеранів АТО, волонтерів «Патріот». Якраз тоді у актовому залі райдержадміністрації відбулася її презентація. Я підійшов до керівника Володимира Климчука і спитав: «Як вступити в організацію?». Відтак приніс йому ксерокопії документів, записав свій номер телефона, але мені так ніхто і не зателефонував. Через рік з того моменту військовослужбовці Віталій Галас та Іван Гоздик, аби «розкрутити» організацію, створили сторінку «Патріота» у Facebook. Тоді я і В’ячеслав Кукса знову завітали туди. Хоч не були членами громадської організації, розгорнули там активну діяльність: створили анкети для заповнення потенційних членів спілки, завели папки…
Наша співпраця з ГО «Патріот» завершилася після того, як пан Климчук організовував АТОшників поїхати в Київ на проплачений майдан. Вийшли ми зі скандалом. Проте, я і дотепер не розумію, чому цю громадську організацію очолює людина, котра взагалі не брала участь в антитерористичній операції. Актив її – кадрові військові. Проте хлопці переважно перебувають на Донбасі і для того, аби прийняти певні рішення, зібрати їх нереально.
Саме через це і важко щось організувати чи вирішити певні питання. Натомість райдержадміністрація виділяє їм 50 тисяч гривень. Водночас, коли кадрові військові перебувають у зоні АТО, котрі так само мають певні пільги, вдома залишаються їх сім’ї, які потребують підтримки і допомоги, – розповідає Д. Милютін. – Ми з друзями порадились і вирішили об’єднатися. Адже, народна мудрість нам каже, що «Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих». Тому ми вирішили громадську організацію назвати «Ветерани бойових дій Виноградівщини», аби згуртувати довкола себе ветеранів АТО з числа кадрових військових, мобілізованих, добровольців, прикордонників та поліцейських, ветеранів Афганістану та тих, що воювали на території інших держав або ж виконували миротворчі місії, а також членів їх сімей (у тому числі і вдів загиблих солдатів). Після декількох місяців обговорень, заповнень та виправлень десятків аркушів паперу, декількох поїздок до Ужгорода, нарешті зареєстрували новостворену громадську організацію. Зараз ми запрошуємо поповнити наші ряди, а також готові вислухати поради наших побратимів і всіх не байдужих щодо роботи нашої організації. Консультації з юридичних питань та підготувати документи нам допоміг Юрій Бора. У статуті ми старалися врахувати всі нюанси, аби наша спілка була дієвою головна наша мета – інформування військовослужбовців та членів їх сімей.
Засновниками ГО «Ветерани бойових дій Виноградівщини» є квартет колишніх солдатів АТО. Так, Дмитро Милютін протягом року брав участь у боях під Дебальцевим та в Луганській області у складі 128-ої ОГПБр, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня. Наразі він займається підприємницькою діяльністю, відкривши по вул. І. Франка магазин «Для своїх». Павло Биковський та Микола Кішпешта понад півроку несли службу у складі Окремої бойової прикордонної комендатури в Донецькій області. М. Кішпешта служив і під Маріуполем, зараз проходить службу у відділі прикордонної служби «Дякове» Мукачівського прикордонного загону. П. Биковський зайнявся підприємницькою діяльністю так само, як і Руслан Несторишин, котрий у АТО тримав оборону Дебальцівського плацдарму. Пройшовши горнило АТО, ці чоловіки з власного досвіду знають, як свистять кулі і сиплють «Гради». Проте, вистоявши війну під гуркіт снарядів, кожному з них довелося «повоювати» і вдома, долаючи бюрократичні перипетії. Тепер вони прагнуть допомагати іншим.
Наталія Кобаль