Як наш земляк Семен Деяк світом мандрує

Наш земляк, відомий мандрівник Семен Деяк 31 липня на своїй сторінці у фейсбуці написав: «Днями із Кейптауна (ЮАР) з порту Стенлі (Фолклендські острови) експедиційна парусна яхта «Pelagic Australis»…Разом з командою готуємося до старту. Протяжність маршруту – 3500 морських миль і основна його частина пройде в «ревучих сорокових» широтах». Подався у мандри разом із сином Семеном, який часто долає з батьком тисячі земних кілометрів та морських миль. Тож ми попросили Семена Семеновича розповісти нам про себе, та про те, які вони – мандрівні шляхи?

– Народився я в селі Онок. Коли мені було 4 роки наша сім'я переїхала до Виноградва. Початкову освіту здобув у міській ЗОШ №8. Після 8 класу вступив у Виноградівский політехнікум, який закінчив в 1980 році. Відтак у військовому вищому будівельному училищі в Ленінграді здобув спеціальність «електропостачання об'єктів». 1985 року розподілився м. Новосибірськ, а далі в Красноярськ, де і мешкаю до цього дня. У відставку я вийшов 2002 року у званні майора. На даний момент не працюю. Мама працювала вихователем в школі-інтернаті, а батько викладав у політехнікумі. У мене є сестра і два брати, –  розповідає про себе Семен Семенович. – Подорожую я давно. Ще під час навчання в Ленінграді у нас в училищі був турклуб і ми часто ходили в різні походи. Потім моїй любові до екстриму сприяла служба в армії, у будівельному батальйоні. Ми будували в основному в необжитих місцях, доводилося спати і просто неба, і в наметах. Так що школу я пройшов хорошу. Зараз – майор у відставці. У мене 2 сини 19 років і 9. Старший Семен, з 13 років ходить зі мною в походи і теж полюбив їх. У його активі вже є декілька походів, включаючи останній, високої категорії складності. За весь час я побував десь в 40 країнах. Вражень від поїздок завжди дуже багато. Мені подобається все: море, гори, тундра, тайга, пустеля. Скрізь є своя привабливість. Піратів бачити не доводилося.

Поділився мандрівник і візиткою своїх подорожей:

– У 2009 році здійснив перехід через Тихий океан на максі-яхті «Яскраво-червоні вітрила» у складі екіпажу з 9 чоловік по маршруту Окленд (Нова Зеландія) – мис Горн – Фолклендські острови. За 33 дні пройдені 6000 морських миль. Плідним видався 2010 рік. Спочатку ми здійснили експедицію на мис Горн на яхті «Pelagic Australis» з метою встановити там Православний хрест на згадку про загиблих моряків і яхтсменів. Відтак були подорожі по острову Паски з Федором Конюховим, а також по Індії на джипі. Маршрут: Делі – Шимла – Пух – Каза – Манали – Наггар (тут жив Н.К.Реріх) – Поділи. У 2011 році цікавою була експедиція на лижах на Північний Полюс, під час якої пройдено 300 км. Того ж року побачили «9 найвищих вершин Ефіопії» з Федором Конюховим. За 42 дні піднялися на 9 вершин, кожна з яких вище 4 тис. метрів. Наступного року невдалим було сходження на вершину Чангзе, Гімалаї, Тібет. (7553 м), бо я дійшов до штурмового табору Евересту. Висота – 6400 м. А от під час одиночного сплаву на весловому човні по річці Підкам'яний Тунгус від селища Ванавара до Єнісею (селище Бор) за 25 днів пройдені 1145 км.

Плідним був 2013 рік: сходження на найвищу вершину Південної Америки – Аконкагуа (6962 м.) (дійшов до висоти 6700м.); експедиція «Таймир 2013» по Красноярській Арктиці. З сином і Андрієм Гридневим на моторному човні по маршруту р. Норилька – оз. Пясино – р. П’ясна – Карське море – п. Діксон – затока Єнісейська – п. Дудинка, – здолали шлях 1700 км за 30 днів; на Південний Полюс на лижах пройдено110 км.; того ж року відбулося сходження на найвищу вершину Антарктиди – масив Вінсона (4892 м).

У 2014 році ми здійснили сходження на найвищий вулкан світу Охос дель Саладо (6887 м), Чилі, Південна Америка. Дійшов до вершини 6750м. На моторному човні з сином пройшли 320 км по річці Підкам'яний Тунгус по маршруту Ванавара – Чемдальск – Ванавара. А наступного року на байдарці з ним здолали 290 км. озером Таймир – мис Челюскин. Дійшли до Карського моря (мис Ведмежий) півострів Оскара. Тоді ж у 2015 два Семени – Саймон Чок і наш земляк вирушили у подорож, аби  пересічи Атлантичний океан за 45 діб з фінішем на острові Барбадос, протяжність маршруту – 2800 морських миль. Родзинкою цієї подорожі стало те, що здолати вони її мали весловим човном з рідною для нас назвою «Севлюш». Минулого року невгамовні мандрівники здійснили сходження на найвищу вершину Південної Америки – Аконкагуа (6962 м.), на найвищу вершину Австралії – пік Костюшко (висота 2228 м.). незабутньою була експедиція «Загублені острови» на моторному тримарані «Фінвал» з групою (6 чоловік). Маршрут: Хатанга – мис Челюскин – п. Діксон. За 45 днів пройдені 2600 км.

Цьогоріч екстремали здійснили трансатлантичний перехід з Кейптауна (ЮАР) до порту Стенлі (Фолклендські острови) на яхті «Pelagic Australis». За 25 днів пройдені 4550 морських миль.

Наразі мандрівники вже у Пенсільванії. Попереду ще довгий шлях і, дасть Бог – не останній. Адже через кілька років кількість мандрівної компанії збільшиться на ще одного Деяка – підростає молодший син.                                                                Наталія Кобаль                                     

[miniorange_social_sharing]