Талановитий художник, котрий безмежно любить свій отчий край

Йосип Йосипович Талі – наш земляк, а ще світового рівня художник. Він багато років мешкає у Санкт-Петербурзі. На малу батьківщину завітав у невідкладних справах. Тож ми не втратили нагоду поспілкуватися з цікавою людиною і неймовірно талановитою особистістю. Він добре знається не тільки в образотворчому мистецтві, а й медицині, історії, філософії та політиці. Спостерігає за перипетіями сьогодення і щиро переживає за тим, що відбувається у стосунках між нашими двома країнами.
Народився Йосип Йосипович 30 грудня 1960 року у Виноградові. Так склалися обставини, що його виховувала мама Маргарита Миколаївна самотужки. Але вона завжди була його ангелом-охоронцем. Ніколи не давала в обіду іншим і завжди навчала лише хорошому. Розповідає, що трохи комплексував з цього приводу. Адже в інших дітей були повні сім’ї. Але, коли серйозно захопився мистецтвом, дізнався, що відомий художник Рафаель теж виховувався без батька і це не завадило йому досягти всесвітнього визнання. Звичайно хлопець знав свого рідного тата, дуже його поважав і все життя завдячує йому своїй появі на цей грішний світ.
З дитинства захоплювався малюванням. Його першим учителем був Петро Коцан, під керівництвом якого почав малювати аквареллю. Ще, навчаючись у міській першій школі успішно проявляв свої талановиті здібності. Затим була служба в армії. Тут також знадобився його мистецький хист, завдяки чому був переведений до Ташкента (Узбекистан), бо любив теплі, сонячні краї. Мав можливість залишитися, але вирішив повернутися додому.
Вступив до Ужгородського училища прикладного мистецтва на відділ «художня обробка металу», яке закінчив у 1985 році. Після цього вирішив продовжити мистецьку освіту і поїхав до Ленінграду (Санкт-Петербурга), де з 1987 по 1990 роки був вільнослухачем у майстерні відомого радянського живописця, академіка, народного художника СРСР А. А. Мильнікова. У 1990 році вступив на факультет живопису Державного академічного інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна, який закінчив у 1996 році. Його наставником був народний художник СРСР Ю. Непринцев. Йосипу Йосиповичу присвоєно кваліфікацію художник-живописець. За свою дипломну роботу «Омивання ніг», написану олією і розміром 4х2 м отримав найвищу оцінку – «відмінно». Під час навчання брав активну участь у різних міських вернісажах, був добре відомий з мистецькою богемою.
У північній столиці мистецтва наш земляк знайшов і своє особисте щастя. Кохана дружина Марина Володимирівна викладає англійську. Зараз він – багатодітний батько. Його четверо дітей Маргарита, Павло, Марина і найменший Сашко отримали в спадок частину творчого потенціалу свого талановитого тата, який намагаються успішно реалізовувати і розвивати. Цим він надзвичайно пишається.
У 1997 році жив і працював у Парижі. Він брав участь і міжнародних виставках, а також мав свої персональні презентації у Франції, Іспанії, Англії і США. З 1996 року є членом союзу художників Росії. Його роботи займають почесне місце у музейних фондах та приватних колекціях Франції, Німеччини, США, Італії, Канади, Великобританії, України, Росії, Швеції, Іспанії, Монако.
Живопис і графіка Йосипа Талі виконані в стилі імпресіонізму. Його портрети та пейзажі затамовують подих і навівають неймовірні емоції. Оригінальній манері майстра пензля притаманна свіжість вражень із яскравим кольоровим ритмом полотен та багатою, насиченою палітрою. Пейзажі цього маститого художника запрошують нас зробити крок назад у часі і зануритися у світ туманних літніх задоволень, вільних від буденних турбот.
Найбільше, зізнається, він любить малювати бузок (оргону). Мені здалося, хоч Йосип Йосипович достеменно не сказав, але саме ці квіти нагадують йому роки дитинства, наш затишний Виноградів, куди хочеться повертатися знову і знову. Адже саме тут він народився, відбувся як художник, звідси його корені, якими він неймовірно дорожить і, безперечно, гордиться. Любов ТОКАЧ