Труд, що приносить задоволення,

image (3)

У цій сім’ї з Великих Ком’ят в одній хаті проживають три покоління працьовитих людей. Тут нема вікового конфлікту, адже живуть гармонійно в постійному труді. А як в селі інакше – працювати доводиться багато, аби був хоч якийсь дохід. Наталія Копча за фахом медсестра, та у вільний від роботи час вона не цурається копирсатися в землі – вирощує квіти. Зараз вона у відпустці по догляду за дитиною. У молодій сім’ї підростає найменша і найдорожча квіточка – Еліска. Наталка залюбки розповіла нам про те, чому в її теплицях замість традиційних для ком’ятчан помідорів та капусти яскравою веселкою зацвіли квіти.
– Вирощуванням квітів ми займаємось недавно – тільки 4 роки. А починалося все якось само собою. Справа в тім, що ми з моєю матусею любимо квіти і це стало не настільки нашим родом заняття, трудом, як великим захопленням та бажанням милуватися красою. Вирощуємо багато квітів. Першими до дня Святого Валентина та 8 березня розпускають тендітні пелюстки примули, цикламени, ценерарії, маргаритки, потім трішки пізніше квітнуть петунії, газанії, чорнобривці, вербени, каліопи, гвоздика та багато інших. Це заняття потребує чималого труда і багато часу, адже робота триває цілий рік. Так, ще влітку у серпні висіваємо маргаритку, у вересні черенкуємо. Багато роботи розпочинається у грудні, коли йде посів квітів. Відтак пікірувати їх треба у січні та лютому,  а десь через місяць – висаджувати в горщики, – розповідає молода господиня. – Саме цього року дуже люта зима, вона не може зрівнятися з іншими зимами. Аби тендітні теплолюбові квіти не змерзли, довелося їх обігрівати: спалили багато дров, адже підкидувати в грубку треба було і вдень, і вночі. На щастя, наша любов та турбота до квітів врятувала їх від лютих морозів. Осінні квіти ми не вирощуємо, бо садимо помідори і вирощуємо їх до пізньої осені. Робота з квітами цілодобова, але для нашої сім’ї вона приносить велике задоволення та позитивний настрій у житті.
Тут і не заперечиш, адже квіти люблять всі жінки, а коли вони не тільки милують зір, а й поповнюють сімейний бюджет, це – подвійний стимул для догляду за ними.
Наталія КОБАЛЬ