Учні Берегова українську мову знають краще, ніж у Хусті чи Перечині

Минулого тижня на сторінках всеукраїнських ЗМІ програмну допомогу угорського уряду етнічним угорцям Закарпаття назвали культурною експансією. При цьому поставивши під сумнів факт допомоги представникам нацменшин.
Здається, про угорсько-закарпатські відносини не припинять говорити, поки стоятиме світ. І першим каменем спотикання у цій дискусії посідає мовне питання. Мовляв, школярі, представники угорської громади Закарпаття не знають української мови.
«На території Закарпаття проживає 150 тисяч етнічних угорців. Української школярі майже не знають. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич розповіла, що у 2018 році в угорській громаді в Закарпатській області 67,5% учнів не подолали пороговий бал «склав/не склав» з української мови», – ідеться в матеріалі Каналу 24.
Однак, проаналізувавши відкриті публічні дані результатів зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року, напрошується висновок, що подібні заяви головної освітянки країни не просто голослівні. Звинувачення етнічних угорців – це розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
У минулому 2018 році 38,4% випускників міста Берегова не подолали поріг 100 балів при здачі тестів з української мови та літератури. Так, у Берегівському районі цей показник суттєво більший і склав 68,3%. У місті Виноградів та Виноградівському районі, де також компактно проживають представники угорської нацменшини, показники становили 28,2% і 38% відповідно.
Результати невтішні. Однак невтішні вони не тільки у районах, де проживають етнічні угорці. Згідно з даними, оприлюдненими на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, понад 40% випускників не подолали 100-бального порогу і в районах, які вважаються українськими. Так, 40% випускників не склали українську мову і літературу у Хустському районі, 41,1% – у Перечинському районі.
То, можливо, проблема не в угорцях? Можливо, проблема у якості освіти, у різниці між якістю міської і сільської освіти?
Обурює таке відношення офіційного Києва і місцеве населення, і представників політикуму. Зокрема кандидат у народні депутати України Владіслав Поляк вважає, що звинуваченнями угорців міністерство прикриває власну неспроможність підняти якість освіти у Закарпатті.
«Кожного року після оприлюднення результатів оцінювання з української мови освітянка Лілія Гриневич починає звинувачувати школярів-угорців у незнанні державної мови. Не дивлячись на ситуацію ширше, не аналізуючи результатів учнів з інших районів, не дозволю цього більше робити! Якби вони у Києві глибше подивилися у корінь проблеми, то побачили б, яка прірва між знаннями учнів з міста і села. Це у нас мають виникати питання, чому міністерство освіти та обласний департамент освіти не можуть забезпечити наших дітей якісною освітою. Нема чого на дзеркало нарікати. Є проблема у якості освіти у міських і сільських школах. У селах катастрофічно не вистачає компетентних кадрів, бо ж всі, хто має хорошу освіту, масово виїжджають за кордон у пошуках кращої долі. В цьому ж «заслуга» українського уряду, в якому і працює Лілія Гриневич», – зауважує Владіслав Поляк.
Прес-служба кандидата у депутати
Верховної Ради України

Матеріал друкується на правах політичної реклами