Андрій Палюх сконструював автомобіль на дерев’яному вугіллі

IMG_0748

Городянин Андрій Палюх напрочуд цікавий співрозмовник і, як з’ясувалося, непересічна особистість. Запитаєте: чому ми з ним зустрілися напередодні Дня винахідника та раціоналізатора? Справа в тім, що Андрій Андрійович власноруч переробив свої «Жигулі» на альтернативне пальне – він їздить не на бензині чи дизпаливі, а на дерев’яному вугіллі (!). Дивина, та й годі. Проте винахідники роблять наш світ цікавішим, життя – раціональнішим, простішим, а інновації – багатими на ідеї. Адже в основі великих звершень є завжди найкращі ідеї, але, перш за все, є хтось, хто в змозі дати кращу інтерпретацію їх і зробити їх матеріальною і доступною дійсністю, так само, як наш сьогоднішній герой.

– Я підробляю електрогазозварювальником, певний час працював автомеханіком. Із самого дитинства люблю машини: як тільки батько вперше посадив мене за кермо у 12 років, це мене так зачепило, що дотепер не відпускає. Два роки тому, після чергового підвищення ціни на бензин, я зацікавився альтернативними видами енергії. Почав вишукувати в Інтернеті і натрапив на статтю «Автомобіль на дровах». Я її ігнорував, вважав це нецікавим і розглядав інші варіанти. Через деякий час повернувся до цієї теми. Уважно прочитавши, з’ясувалося, що це дуже просто і ефективно. Переглянув відео, почитав у книжках і за один день перший пробний газогенератор я зробив. Того ж дня я його запустив і на виході мені вдалося отримати з дров горючий газ. Використовував примітивні матеріали: пропановий балон, кусок труби і пилосмок. Після того, як експеримент вдався, я розпочав проектувати автомобільний газогенератор. Через рік мені вдалося проїхати перші 10 кілометрів на газогенераторі. І вже цього року з лютого я наїздив на дровах понад 2 тисячі кілометрів і, таким чином, мені вдалося зекономити більше трьох тисяч гривень. Завантажувальний бункер, розташований і багажнику, має вміст 15 кг. дерев’яного вугілля і його вистачає на 100 км. пробігу. Якщо планую подолати більшу відстань, то беру з собою додаткову кількість дерев’яного вугілля або ж переключаюся на бензин. Саме на бензині я і завожу автівку, і їжджу на короткі дистанції, адже газогенератор треба розігрівати близько 5 хвилин. Вугілля сам випалюю з дерева. Найкраще підходять дрова з дерев твердих порід – дуба, бука, граба, акації, берези. Можна використовувати і сосну, та вона дає мало горючого палива, розповідає Андрій Андрійович, – У багажнику автівки розміщено котел на дрова, який працює за принципом сучасних піролізних котлів, що зараз заходять в моду як енергоефективні, позаяк їх коефіцієнт корисної дії близько 90%. Але у перолізному котлі горючий газ догорає у вторичній камері, а у моєму автомобілі – через систему фільтрів і охолоджувач потрапляє у змішувач, розташований на карбюраторі двигуна і згорає, як пропан, метан або бензин. Тобто, дерево виділяє горючий газ (СО). Переобладнати автомобіль на дрова мені обійшлося у кругленьку суму, оскільки я переробляв все три рази, доки змайстрував таке обладнання, на котрому можна повноцінно їздити. Перше було настільки громістке, що доводилося знімати кришку багажника, аби його розмістити. Тепер, щоб сконструювати такий апарат, достатньо мати 1,5-2 тисячі гривень. Наразі планую сконструювати газогенераторну установку, котра працюватиме не на дерев’яному вугіллі, а саме на дровах.
Винахідник каже, що без підтримки коханої дружини Сніжани, у нього б не вийшло змайструвати диво-автомобіль. Він їй щиро вдячний за те, що підбадьорювала та надихала його у найважчі моменти, коли нічого не виходило і вже руки опускалися. Саме вона допомагає йому вдома доглядати за підсобним господарством. Тримають вдома зайців, перепілок, курей-бройлерів, а також вирощують полуниці.   
Наталія Кобаль