Де є діток сім – там доля всім, або як Юрій та Марія Ониськи сповідують одвічні цінності родинного тепла

image (3)

На перший погляд – це ще зовсім молода подружня пара. Красиві, завжди доглянуті, енергійні та веселі. Насправді Юрію та Марії Ониськам з Оноку по 35 років і вони виховують аж 7-ро (!) діточок. Саме 2 синочки і 5 донечок є сенсом їх життя, втіхою, надією та опорою. Сповідуючи основні родинні цінності взаємоповаги та любові, вони і самі багато працюють, і діток привчають до труда. Родина у цієї подружньої пари на першому місці. У Юрія батько помер, коли він навчався у 10-му класі. А от у мами, котра родом з Боржавського, великий родовід Бровдіїв і мають вони гарну традицію збиратися гуртом на природі раз на рік. Тоді на поляні, котру вони «окуповують», яблуку ніде впасти, бо ж приходять дорослі з маленькими дітками. Марія народилася і зросла у сім’ї греко-католицького священика. У її родині майже всі чоловіки душпастирі, тож духовна складова їй притаманна від народження. Та й сама жінка виховувалася у багатодітній сім’ї – їх у батьків було 6-ро.
Ми ж мали нагоду поспілкуватися із батьком та старшою донечкою сімейства. З бесіди одразу стає зрозумілим, що це не просто чоловік та жінка, а справжня повноцінна сім’я, де, як і годиться, всі справи робляться згуртовано та злагоджено. Софійка ж каже, що тато, як справжній голова сімейства, строгий, його не можна ослухатися, а от мама більш поблажлива. Проте, хто для них авторитетніший, діти різниці не роблять, бо бабка та батьки, котрі їх годують, одягають та виховують – то святе.
Юрій розповідає, що вони з Марійкою разом ще із дитсадка, потім ходили до школи, а от стріли Купідона влучили у юні серця у випускних класах. Відтоді пара вже не розлучалася. Він закінчив Львівський державний аграрний університет і зараз працює лісівником у Виноградівському лісництві, вона – після навчання у Хустському медучилищі, відразу працевлаштувалась у Виноградівську поліклініку. Спробував себе голова сімейства і в заробітчанстві, проте на чужині без лагідної та турботливої дружини і гамірливих діточок зовсім не солодко.
– Всі наші діти різні із своїм особливим характером, звичками та вподобаннями, – навіть двох схожих між собою нема. Старший син 13-річний Юрій – розумний та здібний хлопчик, проте трохи лінивий до науки. Він дуже любить їздити на мотоциклі, кермувати автомобілем та тракторами. 11-річний Тарасик дуже не хоче в школі вчитися, а от будь-яку іншу роботу вдома виконає залюбки. Він любить йти зі мною в ліс, навіть посеред темної ночі не боїться між гущави дерев блукати. А найбільше любить йти в гості до дідика- священика в Доробратово Іршавського району і допомагати йому паламарити в церкві. Дев’ятирічна Соломійка дуже слухняна дівчинка, але вкрай непосидюча і занадто балакуча. Вона найбільше полюбляє няньчити найменшеньку сестричку. Ярославка, котрій 7 рочків, у нас справжня леді, вона ніколи не одягне ні брюки, ні шорти, а завжди тільки сукню одягає. І хода в неї витончена та граційна, наче йде по подіуму. Має Ярочка багато подружок, яким щоразу залюбки підбирає підходящий стиль одягу. Її неможливо заставити виконати ту роботу, котру вона категорично не хоче і, навіть трохи замурзавшись, одразу йде переодягатися в чисте вбрання. Всі дітки у нас темноволосі та смагляві, а от 4-річна Наталя – блондинка, вдалася в бабку і з нею найбільше дружить. Вона дуже тендітна. Найенергійніша в сім’ї трирічна Марічка, вона дуже войовнича і завжди відстоює свою позицію. Любить бути в центрі уваги і ревнує нас до інших дітей. Найменшенька 6-місячна Ганночка, – з особливо ніжним тембром голосу розповідає про свої найцінніші скарби татусь, а Соломійка йому жваво підказує дати народження та вік всіх своїх братиків та сестричок.
Аби забезпечити діткам достойне життя, окрім основної державної робити, багацько трудяться і вдома. Мають своє велике господарство: тримають корову, щоб малечі завжди було свіже молоко, телятко (яке скоро стане м’ясом), свині, кури, індики, качки. На власному городі в теплицях вирощують по 5 тис. стебел помідорів, садять капусту, перець, кабачки, картоплю. А от на орендованому 1 га землі засівають кукурудзу та пшеницю на зерно для худоби. Та, на жаль, червневий град, а потім злива пошкодили урожай. Та чоловік не падає у відчай, бо така вона селянська праця – від природних катаклізмів не застрахована. Обробляють все своїми силами і власною технікою. Мають два трактори, котрими чоловік не тільки власну землю рихлить, а й підзаробляє для сімейного бюджету, орючи односельцям. Юрій Михайлович ще й мисливець, має двох мисливських собак, з котрими ходить на полювання. Діти радіють, коли тато приносить додому здобич – фазана, зайця чи кабана. Тут старші допомагають батькам поратися по господарству і доглядати молодших. І обов’язково всі діти щороку йдуть відпочивати у оздоровчий табір на горі Драгобрат, де вони заряджаються позитивною енергією гір на цілий рік. Коли до дітей приходять в гості друзі – тоді на подвір’ї Ониськів хлопці та дівчата всюди – у хаті, на подвір’ї, на вулиці. Та найбільше діти люблять свята – день народження кожного сина чи дочки мама обов’язково пече великий тортик із запаленими свічками та салютами, готує гостину. Тоді за великим столом збирається вся родина. Святкують гучно та весело, бо ж з дітьми сумувати не доводиться. Вони, наче яскраві промінчики сонця, осявають все довкола радістю та щастям.
Наталія ШАРКАДІ