КОЛИ НАЙНИЩИМ Є НАРОД, НАЙБАГАТШОЮ – ВЛАДА

Нарешті настав той час, коли жити стало цікаво. В першу чергу тим, хто мало-мальськи цікавиться політикою, тим, що відбувається в нашій державі. Всі, буквально всі включилися у виборчий процес – розмови про вибори почуєте не лише на домашній кухні, а й на вулиці, в кафе, магазині, у поліклініці, навіть у лікарняній палаті. Ясна річ, кожен обговорює їх із своєї колокольні – хтось грамотно, кваліфіковано, а дехто – як розуміє і уміє. Та всі сходяться на одному: останні п’ять років були складними, хоч вони дуже обнадіювали. Декому, правда, це обнадіювання пішло на користь. Скажімо, за останню п’ятирічку в Україні не посаджено за грати жодного високопосадовця, чиновника. Таким минулі роки були, як казка. Скажімо, за цей час кожен (!) депутат від БПП задекларував мінімум 1 мільйон доходів. Це в той час, коли за офіційною статистикою 87 процентів українців знаходяться за межею бідності. Найгірше те, що за останні 5 років померло 140 журналістів, значно більше українських активістів. За більшості з них стоїть влада (Шеремет, Гандзюк, Бузина). Понад 400 журналістів зараз є під слідством за політичні статті – коли таке в нас було? Більше того, за останні 5 років в Україні пішло з життя 2,7 мільйона пенсіонерів. Померло більше, як за останні 30 років! Виїхало за межі держави 12 мільйонів наших співвітчизників. В Україні появилися 4 мільйони внутрішніх переселенців, про яких просто забули. А рівень злочинності при такій розпіареній реформі міліції на поліцію зріс на 10 тисяч процентів! Новина про вбивства вже навіть не новина – за добу в Україні стається не менше 140 убивств. А ви знаєте, що за останні п’ять років Україна стала найбільш корупційною країною Європи, де найбагатші – це чиновники, прокурори, судді і Президент. До речі, в число найбагатших ввійшли Коломойський, Боголюбов, Жеваго, Новінський. В черговий раз рейтинг багатіїв за підсумками 2018 року очолив Ахметов. Його активи генерують 30% національного ВВП. В цілому в руках першої десятки учасників рейтингу багатіїв зібрано 21,6 мільярдів доларів. Порошенко займає 12 позицію в топ-100, а Зеленського поки що немає в списку 100 найбагатших людей країни.
На гадку прийшов цікавий факт. Нещодавно всюдисущі журналісти «розкрили» козака Гаврилюка. Такого ніхто не чекав: за останні 5 років він став мільйонером! Замість чуба став носити костюми від Армані, замість метро обрав елітний «мерседес». Купив собі і коханці три квартири у Києві, два «мерседеси» і китайський позашляховик, зводить дім під Києвом. Словом, чоловік з дев’ятьма класами після кількох вдалих кадрів із Майдану дуже скоро став мільйонером. На жаль, це реалії нашого життя. І нині у кожного з нас є шанс не допустити реванш подібних героїв. Ми просто не маємо права допустити їх у парламент знову! Бо саме завдяки отаким ми стали країною, де найнищим є народ, найбагатшою – влада! Саме тому, Окружний адмінсуд Києва нещодавно відкрив провадження у справі за позовом до Нацполіції, СБУ та Адміністрації Держприкордонслужби щодо заборони після проведення президентських і парламентських виборів виїзду з України топ-чиновників. Окрім Порошенка, Парубія, Гройсмана тут є 50 народних депутатів президентської фракції, більше ніж 40 членів уряду, голова правління НАК «Нафтогаз України», а також судді Верховного Суду і члени ВККСУ – загалом 180 осіб. Тільки мені мало видається, що з цього позову щось буде – занадто вже ми лояльні до тих, хто довів нас до такого зубожіння. І в нас, простих людей, є лише два виходи з цієї ситуації: сприйняти все так, як є, або взяти на себе ініціативу і відповідальність за зміни. Бо ми розплачуємося не тільки за якісь дії, але і за бездіяльність. Щоправда, ціна – різна.
Відповідальність – поняття, яке зараз практично пропало. Мені розказала поважна у Виноградові вчителька-пенсіонерка Таїсія Копаниця такий випадок. Торік, коли у центрі міста відкрили прорекламований торговий центр «Шпар», вона після кількаразового його відвідування залишила у «Книзі скарг і пропозицій» свою пораду: встановити перед магазином одну-дві лавочки, щоб старші люди, вийшовши з покупками, могли присісти, відпочити. Бо високі столики попити каву встановили, а лавок немає. Минув рік – зрушень ніяких. Жінка не полінувалася перевірити реакцію керівництва магазину на її зауваження. Реакція, виявилося, є: дирекція зробила у книзі відгуків резолюцію на її запис: зауваження слушне, врахуємо. Враховують і досі. Бо лавиць за рік не встановили. Або інший випадок, яким поділився ветеран праці Федір Костьо. Йому і дружині понадобилися довідки про нарахування пенсії. Пішов в управління Пенсійного фонду, там попросили паспорти. Чоловік їх з собою не мав, довелося йти додому в інший кінець міста, потім вертатися вже з документами. Вернувся. Але довідку для дружини йому на руки не видали, марно він намагався переконати, що вона важко ходить, на третій поверх не підніметься. Закон, бачте, не дозволяє! А людяність де, повага до старшої людини, у якої півстоліття трудового стажу. Це явно не той випадок, коли дуже треба дотримуватися букви закону. Людина не вкрасти пропонувала, не підробити якийсь документ, а лише довідку взяти на паспорт рідної людини.
Та повернуся до того, з чого починала. Зараз ми вже ознайомилися із списками кандидатів до ВР від усіх політичних сил та мажоритарниками, які йдуть на парламентські вибори, в тому числі й тими, хто висувається по нашому 73-му виборчому округу. Прагнуть прийди до парламенту ті, хто вже був там, і ті, за кого ми досі нічого й не чули. Перечитуєш-вивчаєш ці списки і радує, що в нас смілива молодь, яка не боїться конкурувати з досвідченими політиками, прагне випробувати себе в цьому нелегкому поєдинку. І хоч не кожен з них стане депутатом, але цей крок буде хорошим стартом для них у подальшому житті.
Мальвіна САВИНЕЦЬ