«Людям спокійніше купити дрова, аніж, мати проблеми із законом», – каже директор ДП «Виноградівський лісгосп» Василь Агій

DSC01458

Ми живемо в оточенні чудової природи, де ліси милують зір своїм різноманіттям. Проте ліс – це не тільки легені землі, а й природний ресурс альтернативного опалення, меблі, що оточують нас у побуті, мисливські угіддя. Як саме ці неповторні скарби використовують у ДП «Виноградівський лісгосп», нам розповів директор підприємства Василь Агій.

– Василю Омеляновичу, за яким принципом ведеться вирубка лісів?
– Наше підприємство веде господарювання на площі 11 тис. га. Тобто, 15% території району вкрито лісами. Загальний запас деревини – близько 2,5 млн. кубічних метрів. З них щороку вирубуємо близько 20 тис. кубометрів. Ці вирубки плануються на державному підприємстві «Укрдержліспроект». Один раз на 10 років їхні інженери приїжджають до нас і протягом 1,5-2 місяців проводять загальні заміри, оцінюють стан, вік, запаси деревини, уточнюють площі із земельниками та екологами. Згодом ту цифру затверджують у Міністерствах екології та економіки, облдержадміністрації і доводять до нас як обов’язкову для виконання. Під час вирубки лісів фахівці користуються принципом рівномірного не виснаженого використання. 16 тисяч кубометрів деревини ми вирубуємо в процесі рубок головного користування. Це – державне замовлення стиглих лісів. Для дуба вік стиглості – 100-120 років, для бука – 80, ясеня – 70-80 років, для граба, тополі і акації – 40 років. Інші 4м³ вирубовуємо в процесі рубок догляду та санітарних рубок. 26 жовтня 2016 року Уряд ухвалив нову редакцію cанітарних правил в лісах України. До слова, це був один із найстаріших наших нормативних актів, у котрий із 1995 року вносилися зміни. Тепер внесено суттєві зміни і санітарні рубки суттєво зменшаться. Боюся, аби це не призвело до екологічних негараздів.  
– Через суттєве здорожчання вартості газу, чимало людей переходять на альтернативні види опалення, зокрема на дрова. Яка ситуація у вас?
– Торік ми зрубали 22 тис. м³ деревини, з них 14 тис. м³ – на дрова. Якщо виділяти на одне дворогосподарство по 10 м³, то виходить, що паливними дровами ми забезпечили 1400 дворів. Проте, основну частину цих дров скуповує промисловість, підприємства, організації, бюджетна сфера та для обігріву теплиць. Якщо після повної газифікації району потреба у паливних дровах значно відпала, щороку у нас по 3-4 тис. м³ деревини були у залишку, тепер, за останні 2 роки через здорожчання «блакитного палива», спостерігаємо значний ажіотаж. На початку опалювального сезону, коли спостерігалося суттєве здорожчання, ми підняли ціну на дрова лише на 10%. Тепер люди вже звертаються до нас по другому колу бо, через затяжну холодну зиму, не розрахували потребу в дровах. На жаль, прикро було констатувати, що цієї зими ми були неспроможні забезпечити населення району паливними дровами. Тут виручають сусідні райони, де більше лісів. Ділова ж деревина повністю реалізовується на відкритих торгах в обласному центрі і по аукціонних угодах вона реалізовується підприємцям, які перемогли. Так, торік ми заробили більше 18 млн. грн., з них сплатили близько 10 млн. грн. податків. По економічних показниках минулий рік продуктивним і позитивним. Середня заробітна плата штатних працівників була трохи більше 8 тис. грн.. Найбільше заробляють люди на лісозаготівлі,  бо це важка праця.        
– Полювання – одне з найдавніших промислів чоловіків, яке у останні роки носить характер елітної розваги, що допомагає тримати баланс у тваринному світі. Так як полюють у лісі, нещодавно на базі держпідприємства ви створили власне мисливське господарство.
– У 2012 році, коли в Українського товариства мисливців та рибалок закінчився термін оренди мисливських угідь, наше підприємство скористалося своїм законним правом залишити за собою ведення мисливського господарства на своїй же території. Розпочали це на площі 4,5 тис. га. Було нелегко в першу чергу переламати свідомість мисливців, їх ставлення до природного ресурсу. Ми не створили свій мисливський колектив, а полюють на нашій території ті самі мисливці нашого району, які закуповують ліцензію у нас. Всього у районі зареєстровано 879 мисливців. За ці 5 років господарювання  (4 мисливські сезони) нашого мисливського господарства ми спостерігаємо значне збільшення популяції косулі європейської. Цю сувору зиму збільшили на викладку кількість кормів (солі, комбікормів, сіна, кормових віників). Відстріляли їх у цьому мисливському сезоні лише 6. Торік у наших лісах нарахували їх 170 голів, а вже цього року – понад 200 голів. Кабанів торік у нас було 76, ми вполювали 9 голів. За рекомендацією нашого обласного управління та ветеринарної служби цього року будемо просити більше навантаження на відстріл кабана, аби, через африканську чуму, довести його поголів’я до мінімального рівня.
– Василю Омеляновичу, а чи зустрічаються випадки незаконних вирубок лісу та браконьєрства?
– Так, трапляються. Щодо несанкціонованих рубок лісу, то цьогоріч я очікував набагато гіршу картину. На щастя, такі випадки поодинокі. Людям спокійніше купити дрова, аніж, вкравши, мати проблеми із законом. Торік жителі Берегівського району у нашому лісі вирубали 4 дуби вищого ґатунку, та через грозу покинули їх на місці. На ранок вони були виявлені нашими працівниками і конфісковані в дохід держави. Зараз дуже розповсюдився метод браконьєрства – розкладання петель. Наші єгері щотижня десятками знімають їх з дерев. У засилки потрапляють косулі, зайці, фазани. Були випадки браконьєрства у нічний час. Наприкінці минулого року ловили їх спільно з прикордонниками. Це були жителі Тячівського району, які після опівночі їздили полями Великої Паладі та Пийтерфолва. Вони вполювали двох зайців, і коли розпочалася погоня, викинули їх та зброю. Але поліція їх знайшла, тож зловмисникам не вдалося уникнути покарання.
Розмовляла Наталія Кобаль