Мисливці краю вражали трофеями та різномаїттям страв з дичі

DSC01921

Минулої суботи в урочищі «Великий ліс» Шаланківського лісництва відбулося масштабне та видовищне дійство – вперше в історії Закарпаття святкували день мисливця. З нагоди цього свята занедбану територію привели до ладу. Лісівники та працівники ДП «Виноградівський ЛГ» потрудилися на славу: у будинку для відпочиваючих провели капітальний ремонт, прилеглу територію облагородили, озеро вичистили. Тепер тут можна приймати гостей і найвибагливіших туристів. Від лісу, що поруч, так і віяло приємною прохолодою. Атмосфера свята, місцевість і атрибути – все сприяло активному відпочинку.
Пролунав мисливський горн. Ведучий – артист балету Ужгородського драмтеатру Тарас Гамага запросив на сцену керівників: голів Закарпатської ОДА Геннадія Москаля та обласної ради Михайла Рівіса,  начальника Закарпатського ОУЛМГ Валерія Мургу, голову Закарпатського обласного товариства лісівників України Ігоря Коцура, голову обкому профспілки працівників лісового господарства Валерія Федурцю, голів Виноградівських РДА Михайла Русанюка та райради Віталія Любку, Шаланківського сільського голову Віктора Альохіна, а також мера міста Дебрецен др. Ласло Папп. Також серед почесних гостей були присутні заступники керівників області та району, депутати Закарпатської обласної ради Йосип Борто (який, до всього є мешканцем села Шаланки), Наталія Костелеба-Веремчук, Роман Фурман, гості із сусідніх держав.
Відтак начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга щиро подякував всім за те, що знайшли змогу прийти на свято, владі за підтримку. Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль зазначив: «Cьогодні – знаменне свято для нас усіх, а особливо для мисливців, які найбільше чекали на нього. Сьогодні всі виставили свої вражаючі трофеї, неповторні роботи різьби по дереву, оригінальні композиції. Тож і в подальшому на Закарпатті свято мисливця буде проводитись кожен рік». Голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс сказав: «Споконвіків мисливство було заняттям справжніх чоловіків, котрі годували свою сім’ю, забезпечували виживання всього роду. Тож започаткування цього, сподіваюсь, традиційного фестивалю є дуже актуальним у напрямку залучення туристів. Від себе особисто та всього депутатського корпусу Закарпатської обласної ради щиро вітаю всіх зі святом. Бажаю доброго здоров’я, щастя, злагоди і нехай береже вас Господь».
А яке свято без нагород. Серед працівників держпідприємства «Виноградівський лісгосп» грамоти отримали директор ДП Василь Агій, провідний юрисконсульт Наталія Матій, єгер Затисянського лісництва Леонтій Селешій, лісничий Шаланківського лісництва Адальберт Бундович та інші.
Сцена «не пустувала». Однин за одними на ній змінювалися професійні колективи справжніх майстрів гарного настрою. Після того, як пролунав мисливський горн у виконанні гостя з Волині Валентина Мандрика, першим заполонив сцену та серця слухацької аудиторії хор працівників культури та аматорів хорового співу виноградівського міського будинку культури. Справжньою родзинкою концертної програми був виступ незвичного тріо: лауреат Міжнародних конкурсів з імітації реву царя карпатських лісів оленя Іван Вішован, єгер Станіславського лісництва Андрій Цуперяк і переможець європейського конкурсу з імітації реву оленя єгер Ясінянського ЛМГ Ярослав Дячук видавала такі звуки, що на мить здалося, наче святковий майданчик оточили стадо цих благородних тварин. Файними угорськими піснями і танцями «запалили» сцену гурт «Кокош-банда» з Пийтерфолво, а також гурт «Лорд» з Ужгорода, ансамбль танцю «Бліц», «Гудацька тайстра» та дзвінкоголосі солісти Володимир Боршош та Іванка Білак.
Батьки, аби відпочити, мали змогу залишити своїх діток на сірого вовчика, який організував з ними цікаві ігри, конкурси та розваги. Різьбярі по дереву Валерій Федурця (який, до слова, є головою обкому профспілки працівників лісового господарства) та Василь Тураній з с. Квасово Берегівського району не тільки продавали власноруч виготовлені шедеври, а й проводили для всіх майстер-клас. Виставку-продаж різьбярських витворів мистецтва представили і Петро Шегда та Василь Шекета з Міжгірщини. А різьбяр по дереву з Берегівщини прямо на місці зі звичайного деревяного стовпа бензопилою намагався витесати справжній шедевр. До речі, продавали тут і знаряддя праці лісорубів, і свистульки-манки для мисливців. Ніхто не міг пройти байдуже повз наповнену барвами та сонцем виставку картин лісової тематики, створених вмілими руками місцевих художників, представлених «Бичківським ЛМГ».  «Великоберезнянське ЛГ» розклало на столі мисливські ножі. Біля столика Торгівельної марки «Перечинської мануфактури» не тільки пригощали різним сиром та консерваціями, а й пропонували придбати в подарунок натуральне мило у вигляді мишенят, що ласують куснем сиру з дирками… Ба, тут навіть книги відомої закарпатки Юлії Драгун можна було придбати і, навіть, зробити фото на пам’ять з талановитою поетесою та письменницею. Проте, фото-зон на святі мисливців не бракувало. Особливо дітки полюбляли позувати біля лісових мешканців, які так і застигли на місці в очікуванні дива. Хоча, залюбки фотографувалися з гостями свята і мисливські собаки, які виявилися напрочуд дружелюбними та лагідними…
Чого тільки не було в імпровізованих дворах лісових та лісомисливських господарств краю, товариств мисливців та рибалок. Такої надзвичайно великої кількості та різномаїття трофеїв (рогів та опудал тварин) навряд чи збирали на Закарпатті на одному місці, – можна було новий рекорд встановлювати… Вражали і різномаїттям страв з «дикого» м’яса, сирів (бринзи, вурди…), натурального меду, коло якого навіть скляний вулик з бджолами красувався поруч, як доказ того, що пропонують споживачам дійсно натур-продукт.
Мисливство – це не тільки стрільба по звіру, що тікає. Ці справжня культура, яка допомагає тримати рівновагу у природі. Саме мисливці найбільш зацікавлені в тому, аби в лісі водилися звірі. Для цього їх треба доглядати, підгодовувати. Як саме це робиться – продемонстрували наглядно. Була тут і оглядова мисливська вежа, корми на різний смак, підкормочні площадки для куріпок, фазанів та зайців, годівнички для козуль, навіть солонець для козулі та кабана був… Одним словом все для того, аби звірям у лісовій гущі жилося ситно та комфортно.
Мисливські гуляння тривали до ночі. Коли сонце сховалось за горизонт, запалили ватру і смолоскипи, тож свято наповнилось новими барвами…
  Наталія Кобаль