САПЕР ПОМИЛЯЄТЬСЯ ЛИШЕ ОДИН РАЗ

Scan0003

     Кожного дня ми слухаємо новини зі Сходу країни, бо там іде війна. Але ми пам’ятаємо ще про одну неоголошену війну, на якій віддавали життя наші хлопці, – у далекому і чужому Афганістані.  Учасником тих подій був і Василь Баник, котрий працює в моторвагонному депо Королево. Він пройшов майже всі дороги цієї війни. І це в прямому значенні, бо був військовим-сапером. Тож його підрозділ був завжди на передовій. «Всі дороги, які зв’язували наші війська, «душмани» постійно мінували, – розповідає Василь. – А наше завдання було ці мінні поля знешкоджувати. Особливо важко було знаходити і розбирати нові американські пластмасові міни, які навіть міношукач не міг вловити. Тому траплялися і трагічні випадки, коли мої побратими підривалися на них». 
     Ще одна небезпека підстерігала солдатів зверху. Адже дороги були між горами, де ховалися душмани, і часто сапери гинули від їхніх куль. Та наші хлопці вперті і метр за метром просувалися вперед, обвішані мінами різного калібру.
     «Ще одне цікаве ми помітили там, в Афгані, що гори з білими сніжними шапками, а в низині  +45 градусів. Вражало те, що навкруги саме каміння, а воно всіяне маком. Він тут росте всюди, а від його червоних квітів земля, ніби вкрита барвистим килимом, – розповідає афганець. – Але ця країна нас не любила. Афганці – народ гордий і войовничий. При всій своїй гостинності (якщо ти завітаєш до якогось подвір’я, ти будеш тут шанованим гостем хоч на тиждень, хоч на місяць, навіть на рік, і купатися, як сир у сметані) вони можуть тебе одразу вбити як тільки ти вийдеш на вулицю і навіть не поховати. Ця країна ніколи не буде зрозумілою іншим народам, бо там свої закони, яким вже не одне тисячоліття і ніхто не наважиться їх змінити». Василь Баник хоробро виконував свій інтернаціональний обов’язок. Вони з товаришами робили все, щоб якнайменше наших вояків полягло на мінних полях. Про це свідчать його нагороди – їх у нього аж сім. Як кажуть, всі груди в медалях. І це заслужено, бо бути сапером – дуже відповідальна справа.              Адже сапер помиляється лише один раз в житті.
Іван КОЗАК, 
наш громадський кореспондент