У Виноградові побував перший  віце-президент федерації  боксу України

IMG_4274

     Минулої суботи у спортивному залі фітнес-центру «Дарт», що діє у Виноградові навпроти малого ринку, відбулося відкрите тренування з боксу, яке проводив тренер з 20-річним тренерським досвідом роботи Ласло Ковач. Спортивний захід об’єднав виноградівських та берегівських боксерів. Проте приємною несподіванкою стала присутність на спортивному заході знаних гостей. До Виноградова на відкрите тренування з боксу завітали президент Львівської обласної федерації боксу Богдан Бурда та перший віце-президент Федерації боксу України Олександр ПОВЕЛЕЦЬ, який надав «Новинам Виноградівщини» ексклюзивне інтерв’ю.IMG_4275

    – Олександре Ярославовичу, Ви вперше у Виноградові?
    – Ні. У Виноградові я не вперше, тому що тут живе мій товариш Михайло Гал, з яким ми товаришуємо давно, підтримуємо відносини, спілкуємося, адже разом навчалися в інституті фізичної культури. Тож мені доводилося гостювати у цьому місті, враження від вашого краю хороші. Мені подобається Виноградів – тут чудова природа, затишно і комфортно.
    – Наскільки важливим є проведення таких відкритих тренувань?
    – Перш за все я хотів би сказати, що історія закарпатського боксу і боксерські традиції, які колись були у вашому краї, на жаль, повільно розвивалися. Але зараз діє нова Федерація боксу Закарпатської області, яку два роки тому очолив Андрій Стрижак, і наразі є можливість підтримувати боксерів, розвивати регіони. Я думаю, що відкриття спортивних залів у районних центрах і залучення хлопців до тренувань у секціях боксу (в тому числі відкритих, які нині проводились у «Дарті») дасть нам можливість виявляти майбутні зірки, тому що при наявності кваліфікованих тренерів будуть з’являтися перлини, таланти яких вартує відшліфовувати.
    – Скільки років тому Ви зріднилися з боксом?
    – З 1985 року. Сам я 10 років брав активну участь у боксі, провів 208 поєдинків. Майстер спорту міжнародного класу.
    – Чи спостерігаєте зростання зацікавленості молоді до цього виду спорту?
    – Після гучних перемог нашої зіркової команди, яка здобула перше загальнокомандне місце на Чемпіонаті світу в Баку, на Олімпійських іграх в Лондоні, зірки, котрі перейшли у професійний бокс, які гідно представляють Україну на світових рингах – Усик, Ломаченко, Шелестюк, Хітров – наразі лідери світового боксу. І їхній приклад дав поштовх молоді займатися, стимул наполегливо тренуватися. 
    – Основними досягненнями українського боксу є вершини братів Кличків. А чи маєте надію, що подібні зали, такі фітнес-центри, як виноградівський «Дарт», можуть виховати перспективних боксерів?
    – Якщо буде хороший тренувальний процес і знайдуться люди, які будуть зацікавлені допомагати, сприяти, житимуть проблемами юних боксерів, то тут може вирости ще одна «зірка» боксу. Тому що якщо нині ми говоримо про братів Кличків, то сьогодні в нас є прикладами Олександр Усик чи, приміром, Василь Ломаченко – це дворазовий чемпіон світу та Європи, дворазовий олімпійський чемпіон, володар Кубка Вела Баркера, який за підсумками Олімпіади присуджується найкращому боксерові. Тобто, показники Ломаченка стали навіть кращими, ніж у Кличків. 
    – Чи задоволені Ви рівнем проведення відкритих тренувань у «Дарті»? 
    – Так, вони проводилися на належному рівні. Але потрібен ринг, це додасть більше боксерського духу тренуванням хлопців. А загалом тут хороший спортивний зал, у якому можна продуктивно працювати. До прикладу, в нашому спортзалі площею 100 квадратних метрів, де я сам свого часу займався, була когорта тренерів, котрі відповідали за дорослий, молодіжний та юнацький бокс. Тобто, юні спортсмени зростали, мужніли і кожен із тренерів додавав їм свого досвіду. Так-от, вихованцями нашого залу (він був такої ж площі, як і в «Дарті») в 1992-1993 роках було шість чемпіонів України. Це говорить про те, що для успіху потрібні три складові – кваліфікований тренер, бажання і здібні вихованці. Принагідно я хотів би сказати хороші слова на адресу тренера, який проводить тренування з боксу у «Дарті» – у нього є хороші знання, необхідний досвід і він може наполегливо робити свою справу. 
    – Яке місце займає закарпатський бокс серед інших регіонів України?
    – За результатами – трохи далі середини. Раніше закарпатський бокс був переважно в заключній позиції, але сьогодні на Закарпатті спостерігається розвиток боксу. До того ж люди почали розвивати його регіонально, вкладати кошти в зали. Сьогодні у вашій області є реальна Федерація, яка працює і її навіть можна відзначити. Торік Федерація боксу України надала можливість провести чемпіонат України серед юнаків в Ужгороді. Він пройшов на достойно високому організаційному рівні. Гідно виступили й закарпатські боксери – були два переможці і призери. При сьогоднішньому підході тих людей, які працюють на розвиток цього виду спорту, думаю, що в майбутньому при наявній інфраструктурі та проведенні навчально-тренувальних зборів, функціонуванні таких ось спортивних залів, як тут, у «Дарті», є сподівання на прорив закарпатського боксу.
    – І насамкінець, Олександре Ярославовичу, Ваші побажання – жителям Виноградівщини.
    – Перш за все щастя і здоров’я – моїм друзям та всім виноградівчанам. А в майбутньому, якщо дійсно є бажання та вогник, ми зможемо спільно провести тут захід, який дасть ще більший позитивний поштовх для того, щоб хлопці з вулиць прийшли до спортивного залу й аби виноградівські боксери стали олімпійськими чемпіонами.
Інтерв’ю взяла Ганна КОБАЛЬ