В «Імпасто» відкрилася виставка Петера Матла «По п’ять»

DSC01829

У середу  виставкова зала «Імпасто» запросила гостей міста та всіх шанувальників мистецтва на неординарний вернісаж – виставку мукачівського митця Петера Матла, що має назву «По п’ять». Відкрив захід голова міської організації КМКС Золтан Кудрон, котрий ознайом присутніх з короткою автобіографією художника. Автор – закарпатський митець угорського походження, член об’єднання угорських художників Закарпаття ім. Імре Рейвеса та Національної спілки художників України, лауреат низки міжнародних та всесвітніх симпозіумів по скульптурі, зокрема, Міжнародної премії «За угорську культуру» 2009 року за досягнуті успіхи в художній творчості угорців, Міжнародного скульптурного симпозіуму у Дебрецені (Угорщина) тощо. Нам він відомий, як автор пам’ятника Ілоні Зріні та Ференцу Ракоці у Мукачівському замку. Роботи Петера Матла можна відшукати у багатьох куточках світу, зокрема, Угорщині, Австрії, Чехії, Швеції, Франції, Японії, Німеччині, США і Бразилії.
Виставка робіт мукачівського скульптора-монументаліста і художника Матла Петера «По п’ять» – його бачення і власні відчуття на одну з великих і моторошних трагедій багатонаціонального Закарпаття – масове вивезення представників угорської, німецької та інших національностей у 1944-45 роках. На їх створення митця надихнули страждання невинних жертв сталінського терору та їх родичів, своєрідна табірна атмосфера, в яку поринув через балади, молитви, пісні полонених, а також із листів, записів та спогадів. В історію депортованих угорців ця акція ввійшла під назвою «мalenykij robot» – «маленька робота». Але обіцяні «три дні» розтяглися для десятків тисяч невинних людей на роки поневірянь, мук і принижень. Багато історичних фактів автор виставки Петер Матл дізнався від представників старшого покоління своєї родини, які були очевидцями тих страшних подій. Його герої – безликі постаті, змордовані людські силуети, що уособлюють весь жах, який довелося пережити засланцям на чужині.
На відкритті виставки були присутні і виступили керівник апарату райдержадміністрації Юрій Продан, начальник відділу культури РДА Василь Югас, греко-католицький священик Мікловш Горогозов, римо-католицький священик Гергель Модьор, котрі зазначили, що тисячі безневинних людей були вивезені силою з рідного краю, багато з них загинули у засланні, не витримавши страждань, а тим, кому доля дарувала шанс вижити, довгий час боялися розповідати про страхіття, які з ними відбувалися. Чимало тих, кому пощастило повернутися, померли вдома протягом короткого часу в результаті перенесених у таборах хвороб. А в душах депортованих, які залишилися живими, пройшовши різні стадії фізичних знущань, приниження, наруги над людською гідністю, «маленька робота» залишила глибокий слід і невиліковну травму на усе життя.
У своєму виступі художник Петер Матл відзначив важливість історичної пам’яті у долі і житті людини. А відтак, за словами митця, саме тісний зв’язок з минувшиною надихнув його на створення серії робіт, яка відтворює на полотні історії депортації закарпатців. «Назва виставки – символічна, адже це історія про шлях людей із квітучого Закарпаття до радянських таборів «ГУЛАГу». Закарпатські угорці та німці не розуміли російської мови, і коли їм говорили «по п’ять», вони не здогадувалися, що це означає. Тоді наглядачі «пояснювали» значення цих слів фізичною силою – кулаками та прикладами автоматів. Після чого вже підсвідомо бранці здогадалися, що їм потрібно шикуватися у шеренгу по п’ять чоловік, не виходячи з неї ні на крок, якщо хочеш залишитися живим», – розповів художник.
Представлені роботи, а також архівні матеріали – це історія на полотні і папері, якими він наголошує, що є вихід навіть з найважчих ситуацій, головне – щиро вірити і тоді ця віра допоможе вижити.
Любов ТОКАЧ