ВИНОГРАДІВСЬКІ ПІДЗЕМЕЛЛЯ – НЕ ВИВЧЕНА СТОРІНКА ЙОГО ІСТОРІЇ

300px-Замок_Канків

Де колись височіли замки Севлюш, Угочсас, Севлешуйвар – на місці руїн Канкова чи десь інде – того вже нині ніхто достеменно не знає. Знаємо, що десь на цій околиці віддавна був замок, який кожний його володар називав по-своєму. В той далекий час татари часто нападали на мирні поселення, тому для оборони від ворога зводилися замки. Саме для цього був збудований Севлюський замок, відомий як Канков. Його руїни не розповідають, коли і ким він був зруйнований, і лише народний переказ оповідає про те, якою він був могутньою фортецею. Також відомо, що середньовічні замки, до яких він відноситься, мали ще й підземні ходи, завдяки чого можна було таємно вийти за його межі і, навіть, пробратися до деяких будівель у місті. 

Саме цією не вивченою сторінкою нашого древнього міста – його підземними ходами й зацікавився депутат міської ради, директор міського будинку культури Святослав ГАЛ, котрий поділився з нами своїми дослідженнями:

– Про те, що ця версія має право на життя всі говорять. Але серйозно ніхто її не досліджував. Мене надзвичайно захопила ця таємнича і невивчена історія про підземні ходи. Я спілкувався з різними людьми, вивчав думки фахівців. Поки що запитань більше, ніж відповідей.

Відомо багато різних легенд з цього  приводу. Одна з них розповідає про підземний хід від Канкова до палацу Перені. Існує й інша версія, що звідти можна було дійти не лише до замку, а й до костьолу та, можливо, навіть до будівлі колишнього жупанату, де тепер міська третя школа. Ця версія можливо має право на існування, адже відомі дані, що протягом років виникали провалля у різних точках цього напрямку. Зокрема, на території парку біля палацу воно було. На жаль, не дослідивши, його засипали глиною. Також подібні провалля були біля «Електрону», на розі вулиць Пушкіна і Шевченка (не так давно), навпроти «білого дома», а також, де вхід у швейну. Найцікавіше те, що всі ці ями були сухі. Тобто, води там немає. Це означає, що вони не дренажні, не каналізаційні. Про це згадують мешканці – патріоти міста, а очевидці розповідають, що бруківка повністю зникала в тих ямах. 

Також є свідчення колишнього учня міської третьої школи (ця людина наразі виїхала за кордон), що в приміщенні угорської школи вони в дитинстві залазили у підземний хід, за його словами протяжністю 400 метрів. Хоча для дитини і сорок метрів великою відстанню може здатися. Але там якийсь підземний хід є точно. 

Було недавно піднято питання провалля поблизу «Кооператора». За свідченнями дорожників, то було схоже на підвал. Але ніхто не зацікавився цим і його засипали. Тобто, якщо навіть в уяві відобразити ці точки у різних куточках міста, складається враження, що вони можуть бути пов’язані між собою. 

Моя головна мета – віднайти людей, котрі були свідками подібних явищ і, можливо, щось цікаве бачили. Звичайно, питання підземних ходів я обговорював з ужгородським археологом Ігорем Прохненком. Він каже, що наше місто середньовічне. Тому, коли зводили Канков чи собор, вони робили їх з каменю, і по-любому звідти має бути підземний хід. Відомо, що барон Перені віддав замок ченцям під францисканський монастир. Знаний історик Михайло Філіпчук стверджує, що величний францисканський собор у центрі Виноградова брат-близнюк зруйнованого замкового костелу. Знаємо також, що на Чорній горі, де стоїть Канков, біля каплички був знайдений підземний хід, довжиною 12 метрів, але його було засипано глиною. Його версія, що підземним ходом могли бути з’єднані ці два храми.  

Крім того, я зацікавився цією темою ще й через те, що якось мене запитали, чи маю карту підземного міста. На жаль, я теж дізнався про це вперше. Але виникає думка, що якщо йде мова про якесь підземне місто, то таких ходів було декілька. Думаю, ця ідея має право на існування. Можливо, в архівах у Празі чи Будапешті є такі документи. Якби хтось нею зацікавився, то зміг би довести її правдивість.

Прикро, що люди легковажно поставилася до цієї історичної загадки. А відповідні служби просто виконували свою роботу і засипали ці провалля, не дослідивши. Адже, як кажуть історики, якби були хоча б фотографії, можна було б встановити, якого вони роду. 

Хотілося б, щоб ця тема зацікавила наших городян. Можливо, хтось із них пам’ятає такі розповіді від своїх рідних про загадкові підземні ходи у місті чи був сам свідком цих цікавих явищ. Будемо раді кожній інформації. Таким чином, зібравши всі відомості, на карті міста можна буде відновити ці точки і наша версія про підземні ходи у Виноградові знайде своє підтвердження. А в нас з’явиться ще одна туристична родзинка, адже про наше чудове місто під Чорною горою заговорять ще й як про місто загадкових підземель.   
Підготувала Любов ТОКАЧ