Взаєморозуміння й допомога тим, хто в біді – життєві принципи депутата обласної ради Владіслава Поляка

fatiw4xynns

Якщо ми спробуємо хоч на мить відволіктися від своїх життєвих перипетій і оглянутися довкола, важко оминути увагою тих людей, що опинилися у складній життєвій ситуації. Коли в родині хтось хворий – це біда, а важкохворі діти – це справжня трагедія для всієї родини. Її вирішення особливо ускладнює матеріальна скрута. Адже не секрет, що сьогодні хворіти – дорого. І добре, коли хтось простягне руку підтримки, не дасть упасти у відчай, допоможе морально і матеріально. Проте, ми часто нарікаємо, що влада нехтує людським горем. Узагальнюючи, ми зазвичай не розмежовуємо конкретних людей, що зараз творять історію. Проте, серед депутатів різних рівні маємо чимало тих, хто допомагає хворим та малозабезпеченим. Тож неспроста напередодні Дня благодійності ми запросили на інтерв’ю одного з найвідоміших сьогодні меценатів району, котрий щедро дає гроші на лікування хворим, підтримує церкви різних конфесій та розвиток спорту. Наш сьогоднішній співрозмовник – депутат Закарпатської обласної ради, підприємець Владіслав Поляк.

– Владіславе Миколайовичу, на політичній арені Виноградівщини Ви відома людина. Розкажіть, будь ласка, про свою депутатську кар’єру, про себе?
– Я є депутатом Закарпатської обласної ради від політичної партії «Відродження». Під час минулого скликання обирався депутатом Виноградівської міської ради. Особисто для мене не настільки важливо позиціонувати себе і свою політичну кар’єру, як докласти максимум зусиль для того, щоб зробити наше рідне місто Виноградів одне з кращих за інвестиційною привабливістю, бізнес-кліматом, соціальними стандартами не лише в Закарпатській області, а й в Україні. Кожна людина починає формувати свій світогляд, дивлячись на те, як розвиваються та виростають наші діти, адже вони і є найвищою моральною цінністю для кожного з нас. Святий обов’язок покладений на нас Господом Богом – дбати про найбільш незахищені верстви населення, яким і так важко в цій нелегкій соціально-економічній ситуації .
– Ви є членом фракції одної з найавторитетніших політичних сил в області – партії «Відродження». Які взаємовідносини в середині партійного осередку між соратниками?
– Так, я людина командна і є членом фракції «Відродження» та членом постійної комісії з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації при Закарпатській обласній раді. Всього до складу фракції входить 11 депутатів. У нас повна довіра та взаєморозуміння з колегами-депутатами від нашої політичної сили. Нас об’єднують зусилля та бажання змінити Закарпаття, зробити його кращим. Прагнемо втілити в життя ті речі, які ми можемо зробити за період нашої каденції. У нашій дружній політичній родині завжди присутній здоровий глузд, бажання йти на компроміси, толерантність і повага один до одного – це ознака успішності у будь-якого роду ділових та дипломатичних стосунках.
– А з іншими політичними силами знаходите порозуміння?
– Легко знаходити порозуміння, коли тебе хочуть почути. Ми постійно ведемо перемовини з представниками інших політичних партій, представлених в обласній раді. Іноді знайти консенсус не легко, але все ж компроміс – це процес, в якому обидві сторони ідуть на зустріч одна одній. Та, резюмуючи це питання, про взаємовідносини з політичними силами, які стали складовою політичного процесу в Закарпатській області, я можу сказати одне: кожен з нас має працювати на результат, а не на власний піар та політичний популізм. Я переконаний, що лише тоді буде знайдено порозуміння і консенсус в усіх стратегічно важливих питаннях в незалежності від того, яку політичну силу ти підтримуєш.
– Владіславе Миколайовичу, з депутатської трибуни обласної ради що саме прагнете зробити для своїх виборців, для Виноградівщини?
– Передусім мене цікавить розвиток виробничої та соціальної інфраструктури Виноградівщини, адже це дасть нам можливість покращити рівень інвестиційної та туристичної привабливості. Рівень благоустрою нашого міста залежить від конструктивної роботи депутатського корпусу Виноградівської міської ради та мера міста Степана Бочкая. У мене є постійна комунікація з місцевою владою у вирішенні наболілих питань. На рівні обласної влади я намагаюся тримати руку на пульсі і лобіювати ті речі, які є важливими для містян. Дороги – одне з найважливіших питань, яке для мене є пріоритетним. Тому на цей аспект звертаю особливу увагу. Як я вже наголошував, рід моєї депутатської діяльності пов’язаний з транскордонним співробітництвом, тому співпраця з країнами Європейського Союзу у частині фінансової підтримки для нашого рідного міста є дуже важлива.
– Ви активно підтримуєте футбол на Виноградівщині і є одним з основних меценатів футбольного клубу «Севлюш». В чому полягає секрет успіху?
– Я люблю спорт і захоплююсь футболом. Це більше ніж хобі. У сезоні 2016, до речі найуспішнішому сезоні за весь період існування ФК «Севлюш», наша футбольна команда стала чемпіоном області серед юнаків та віце-чемпіоном серед дорослих, вибороли Суперкубок області. Одне з найбільших досягнень у цьому сезоні стала реконструкція стадіону «Юність». Влада зобов’язана розвивати та стимулювати футбол на місцях. Ми працюємо на результат, тому що кожен з нас – фани, футболісти, спонсори, тренери, керівництво клубу вклали своє серце і душу в те, щоб команда була справжнім лідером обласного футболу. Наразі ми маємо плани, щоб виноградівський стадіон «Пластмасовик» став однією з найкращих футбольних арен Закарпаття. І, незважаючи на те, що далеко не всім «впливовим людям» ця ідея до вподоби, я з 100-відсотковою впевненістю можу заявити, що в найближчій перспективі мешканці Виноградівського району зможуть споглядати якісно новий футбольний стадіон «Пластмасовик».
– Останнім часом чуємо про Вас чимало вдячних відгуків від тих людей, хто опинився в скруті: Владіслав Поляк із відомого підприємця та політика стає найщедрішим у районі меценатом.
– Не хочеться акцентувати увагу на таких речах, які завдають людям страждання. Ми всі дуже часто читаємо в пресі, соціальних мережах, чуємо від знайомих про те, зі скількома трагічними і неприємними ситуаціями зіштовхуються сім’ї на Виноградівщині. У більшості випадків люди залишаються один на один з проблемами. Я розумію складність ситуації, коли потрібно боротися за життя рідної людини. Тому основним принципом в житті кожної людини, на мою думку, мають бути два прості слова: взаєморозуміння і допомога. В сьогоднішніх непростих життєвих умовах, високої ймовірності бойових дій, коли ми один за одним втрачаємо найкращих синів України, коли матері ховають своїх дітей, обов’язок кожного з нас – підтримувати один одного. У цій непростій ситуації консолідовані зусилля – це той нелегкий але єдиний шлях, який дасть нам можливість бути єдиними у своїх переконаннях і баченнях.
Розмовляла Наталія Кобаль