Юнацька команда ФК «Севлюш» і в другому колі чемпіонату не озиратиметься назад

image

Відрадно, що по завершенні першого кола чемпіонату області з футболу і доросла, і юнацька команди ФК «Севлюш» очолюють турнірні таблиці. В одному з попередніх номерів нашої газети ми публікували інтерв’ю з тренером дорослої команди Іваном Білаком. Нині ж запросили до розмови головного тренера юнацької –  Івана БРОВДІЯ, який грав у футбол, відколи себе пам’ятає, а з «Севлюшем» зріднився ще з часів своє юності, коли впродовж чотирьох років (з 14-річного віку і до строкової служби в армії) виступав за юнацьку команду виноградівського ФК.

– Іване Івановичу, як би Ви підбили підсумки першого кола юнацької команди?
– В цілому ми виступили добре. Я задоволений результатами першого кола. Ми виконали ту задачу, яку перед нами ставило наше керівництво.
 – Яке ж завдання ставило керівництво ФК «Севлюш» перед Вашою командою?
– Виступити не гірше, ніж у минулому році. Тоді загалом за результатами чемпіонату області ми зайняли друге місце. Коли торік у липні я прийшов у команду головним тренером (доти півтора року був помічником тренера), вона на той час закінчила перше коло на шостому місці турнірної таблиці. В другому колі ми трішки покращили наші показники. В цілому гра стала кращою і завдяки цьому добилися певних результатів і вийшли в минулому сезоні на друге місце. В нас, на Виноградівщині, завжди були хороші юнаки-футболісти і незалежно від того, які місця посідала наша доросла команда, вони і в попередні роки показували хороші результати, виборюючи призові місця на вершині турнірної таблиці.
Я розмовляв із президентом футбольного клубу «Севлюш» Іваном Івановичем Матруничом і ми дійшли до одностайної думки про те, що наша юнацька команда мусить бути призером. Слава Богу, перше коло пройшли успішно – по його закінченні ми посіли перше місце.                             
– Хто є вашими основними конкурентами у боротьбі за призові місця?
–  Торік у нас була запекла боротьба із командою «Мункач», такою ж вона ведеться і зараз. Дуже хороша команда є в Іршаві – «Бужора». І я б ще не відкидав з рахунку конкурентів хустську «Оболонь». Перша наша гра з «Середнім» – юнаки там, здається, йдуть, на 5-му місці за результатами першого кола. Основна ж боротьба за медалі найвищого гатунку, я думаю, буде вестися між найпотужнішими командами – Виноградова, Мукачева, Іршави та Хуста.
– З якими труднощами стикаєтеся в своїй тренерській роботі? Наскільки важко працювати з футболістами Вашої команди, беручи до уваги їх юний вік?
– Труднощі тренерської роботи мені допомагають долати мої колеги по роботі – головний тренер дорослої команди ФК «Севлюш» Іван Білак, тренер ДЮСШ Петро Котубей, а також Володимир Талабірчук. З цими людьми я раджуся, вони завжди дають мені цінні поради, за що я щиро вдячний їм. До речі, досить важко працювати тренером юнацької команди – я думав, що буде набагато легше. Тренувати підлітків дійсно нелегко. Вік у них особливий, важкий, перехідний, декому з хлопців ще й 16-ти не виповнилося. Когорта наших гравців – це 1998-2000 роки народження. Іще один нюанс – хлопці в такому віці (16-18 років) зазвичай сильно не горять бажанням працювати, інколи їм у голові дискотеки та дівчата. Згуртувати ж та мотивувати наших гравців неважко, але в кожного свій характер і потрібен індивідуальний підхід до кожного, аби він зрозумів, що саме я як тренер від нього вимагаю. Тому в тренерській роботі головне – психологія. Будучи хорошим психологом, можна знайти спільну мову з гравцями. Важливо добре, по-людяному, з порозумінням ставитися до них, вислухати кожного, побільше говорити з ними, аби на полі вони віддавалися лише грі, а не думали про життєві проблеми.
– Чи є у Вашій команді перспективні гравці, котрі, на Вашу думку, з часом зможуть поповнити, підсилити дорослий «Севлюш»?
– Судячи з турнірної таблиці, видно, що хлопці наші цілком боєздатні. І, думаю, що є з-поміж них перспективні гравці, які після закінчення виступу в нашій юнацькій команді хоч, можливо, й не будуть грати за дорослу команду «Севлюша», але не зганьблять нас десь в області чи в інших клубах.
– Іване Івановичу, а чи є у Вас зауваження до суддівства у першому колі чемпіонату? Наскільки об’єктивним воно було?
– На мою, надіюся, суб’єктивну думку, зауважень чи нарікань немає. В цілому, судді непогано судять. Мене, до слова, вчили ставитися до суддівства лояльно, не придиратися, а добре робити свою роботу. Робота тренера – тренувати команду, мотивувати гравців до виграшів, а щодо суддівства – є для цього компетентні органи, нехай вони розбираються. Але в мене особисто, як у тренера, ніяких суттєвих зауважень до суддів немає. Втім, може, десь і якісь нюанси чи казуси й виникають, але судді – також люди, вони теж можуть помилятися, адже мають приймати рішення за долі секунди. А це, повірте, нелегко. Набагато легше спостерігати матч на трибуні і нарікати на роботу суддів.
– Яке завдання Ви будете ставити перед своїми гравцями в другому колі чемпіонату?
– Це коло, однозначно, буде важким. Тому що на першу команду всі будуть налаштовуватися. Всі хотітимуть відібрати в нас очки. Але я націлюватиму наших юнаків не озиратися назад, натомість грати результативно. В кожному матчі – чи то виїзний, чи домашній набирати максимум очок. Ми тепер в такому турнірному становищі, що нам не потрібно оглядатися на тих, хто позаду нас, це вони мають переживати, як зіграємо ми – наразі все залежить від нас, від нашої боєздатності. Якщо гратимемо добре, то і в другому колі будемо там, де ФК «Севлюш» є нині – на вершині турнірної таблиці.
Інтерв’ю взяла Ганна КОБАЛЬ