МИКОЛА ГОРОНГОЗО – ЗАСЛУЖЕНИЙ ХУДОЖНИК УКРАЇНИ

Минає рік, як у вічність відійшов відомий митець, наш земляк Микола Горонгозо. Прекрасний художник, яскравий представник Закарпатської школи живопису, співець шаланківської гори, простого народу, рідного села на 77-му році життя назавжди покинув нас. Не віриться, що ми більше не почуємо його знайомий голос під час виступів на виставках, а молоді художники не отримають від нього хороших порад і настанов.
Народився Микола Горонгозо 16 грудня 1937 року у мальовничому селі Шаланки. Тут закінчив школу, з дитинства працював поруч з батьками, тут пройшло все його життя. Слава до нього прийшла не одразу. Адже лише після служби в армії без всякої теоретичної підготовки став малювати. Якось відвідав фанчиківського вчителя і художника Іштвана Кутлана, який свого часу (1927 року) проходив стажування в мистецькій столиці Європи – Парижі, щоб майстер пензля оцінив його роботи. Іштван Кутлан одразу помітив надзвичайні здібності талановитого юнака і три роки був його наставником. Він також порадив йому вступити на заочне відділення Московського народного університету мистецтв імені Надії Крупської, який М. Горонгозо успішно закінчив у 1968 році. Після університету митець удосконалював свою майстерність на обласних та  республіканських творчих семінарах, пленерах.
Він не став імпресіоністом, як Іштван Кутлан, а знайшов себе в реалістичному зображенні жителів рідного села. Темою його картин стали пейзажі околиць Шаланок, долини між річками Боржавою і Тисою, портрети односельчан, тематичні картини із життя і побуту села («Виготовлення повидла», «Лущення кукурудзи»), які правдиво і з великою любов’ю оспівують працелюбність, багатий світ почуттів, неповторність людини і природи. У 1961 році у Виноградові відбулася його перша персональна виставка. Іштван Кутлан вже був дуже хворим, але разом з дружиною приїхав на її відкриття та високо оцінив роботи і талант художника.
У 1967 році Микола Горонгозо нагороджений дипломом учасника республіканської виставки молодих художників у Києві. 1983 року він став лауреатом всесоюзного фестивалю самодіяльної народної творчості в Москві. Художник малює багатофігурні композиції і портрети («Обідня перерва», «Сільське весілля», «Рибалки на Тисі», «Збір винограду в Шаланках», «Портрет матері», «Мій батько»), а також дуже вдалі пейзажі і натюрморти («Осінь у Карпатах», «Ріка Боржава», «Натюрморт з хлібом», «Соняшники» та інші). Він завжди казав: «Я з відкритими очима ходжу по світу. Найбільший мій учитель – природа, мій рідний край. Але навіть найвідоміший художник не може бути задоволеним своїми досягненнями. Спілкуючись із людьми, я завжди придивляюся до них, як митець, тому і мої персонажі різноманітні, цікаві, видно, що взяті з життя». Значна частина картин М. Горонгозо присвячена релігійній тематиці, яка була йому близька («Повернення блудного сина», «Один Бог, один святий», «Самаритянин»). Ім’я заслуженого майстра народної творчості України Миколи Горонгозо занесено до «Енциклопедії сучасного угорського мистецтва», а твори видатного майстра пензля знаходяться у колекціонерів всього світу.


Ельвіра ГУДАК,
мистецтвознавець м. Виноградів

comments powered by HyperComments