ФЕЄРВЕРКОМ НЕПОВТОРНОГО СВЯТА, НЕЗАБУТНІХ ПОЧУТТІВ І ЕМОЦІЙ СТАЛА ВИСТАВКА МИСТЕЦЬКОГО ПОДРУЖЖЯ БРОВДІ

Зустрілися ми випадково у виноградівському пасажі біля міського ринку. Іван Васильович якраз повернувся з Києва. У цей нелегкий час, коли на Сході України продовжується така жорстока війна, люди так прагнуть до тиші та спокою, до миру. І не дивно, що працівники Київського музею сучасного мистецтва навідались до Мукачева з пропозицією облаштувати виставку «Весна на двох» мистецького подружжя Бровді, які вже 57 рік разом, під одним дахом творять унікальні твори мистецтва, які дивують, радують і приносять насолоду всім, хто їх бачить, сприймає і відчуває.
На порозі юності зустрілися Лариса Волик та Іван Бровді в стінах Ужгородського училища прикладного мистецтва. Навчалися в одній групі. Разом здавали заліки і екзамени, ходили з етюдниками на природу, жили у гуртожитку. Одружилися після другого курсу. Мистецьку дорогу торували спільно, під віянням часу і запиту світу. Займалися різьбою, гаптуванням, гобеленами, художнім литвом, чеканкою на металі, живописом… Їхні роботи були завжди в центрі уваги, несли людям величезну радість, насолоду, захоплення неповторним світом краси і гармонії в карпатській природі. Витвори рук митців розходилися по приватних колекціях і опинилися в країнах ближнього і далекого зарубіжжя, в регіонах європейського, азіатського та латиноамериканського континентів. Подружжя брало участь у численних колективних та персональних виставках, де завжди опинялися в центрі людської уваги.
Унікальні роботи нашого земляка з Оноку, скульптора-монументаліста європейського рівня, народного художника України та послідовника школи закарпатського живопису Івана Васильовича Бровді, якому 2 червня виповнилося 76, завжди дивували шанувальників його таланту. Стоїть у Мукачеві червоно-гранітна Пречиста Діва. До її ніг постійно покладають живі квіти вихованці дитсадків, випускники шкіл та навчальних закладів, наречені, що єднають свої долі, воїни АТО, які лікуються в шпиталі, літні люди, зарубіжні гості і заїжджі туристи… Свою ходу тут зупинили слав’янські апостоли Кирило і Мефодій, які на берегах Латориці знайшли притулок у своїй бронзовій вічності. В центрі міста прописалися й велети українського духу та непокори Тарас Шевченко, Михайло Грушевський та Августин Волошин. На площі Федорова – унікальна і єдина на теренах України історично-мистецька панорама, відлита в металі у вигляді п’яти неповторних тематичних барельєфів з історії Мукачева з її глибинним пластом культури, одухотвореності, величі і слави.
Чутливі і дужі пальці митця зваяли і виноградівського Ангела-охоронця. Він став візитівкою нашого міста, його надійним захисником. На Синевирському озері зустрілися закохані Синь і Вир, вирізьблені митцем з червоного дерева. Уже без них не так би живо сприймалася краса водного плеса, таємничість навколишніх карпатських пралісів та бездонність небесної сині.
…У Києві заздалегідь виділили шість залів під огляд живописних полотен Лариси Олександрівни та Івана Васильовича. Загодя виготовили художні афіші, запрошення, унікальні мистецькі каталоги, облаштували експозицію, до подробиць продумали сценарій відкриття. У визначений день і час зали наводнили не лише столичні шанувальники живопису, але і молодь краю, яка зараз навчається у київських вузах, визначні закарпатці – політики, економісти, банкіри, вчені, митці, артисти, співаки… Не встигав Іван Васильович приймати їхні теплі вітання, відповідати на дружні потиски рук, які звідусіль тягнулися до нього. У книзі відгуків залишили свої записи академік-мистецтвознавець Олександр Федорук, вчений Микола Бідзіля, головний кардіолог України Василь Василишинець, відомий кардіолог Мирослав Глагола, політики Орест Климпуш, Станіслав Аржевітін, співак Богдан Козак…
Ми теж приєднуємося до них. Пишаємося нашими митцями. Низький уклін, честь, шана, хвала і слава їм. Хай і надалі вони вселяють у людей цілющу силу віри і надії у завтрашній день, у торжество справедливості і добра, перемогу незбагненної української живучості і краси, яка криється і притаманна Срібній землі і її людям, що живуть, творять і дивують світ неповторною на землі плинністю життя.


Марія СЕЛЕХМАН, наш позаштатний кореспондент

comments powered by HyperComments