Музика вільних – від «Севлюш діксі-бенд»

19850676_863020800546198_1008412751_o

Джаз – вид музичного мистецтва, що виник на кінці ХІХ початку XX століття в США в результаті синтезу африканської і європейської культур. Спочатку це була музика американських негрів. Саме тому витоки джазу йдуть глибоко в афро-американську народну музику і блюз. Вже через пару десятиліть один із легендарних музичних напрямів досяг свого феєричного розквіту. За роки джаз змінювався і розвивався, але зберіг свої основні якості. Крім того, він є тим музичним жанром, який відкрив для нас саксофон. Зараз без цього інструмента неможливо уявити жоден джазовий колектив, навпаки саксофон навіть зайняв свою нішу у класичній музиці.

Активно популяризують «музику вільних» як ще називають джаз учасники виноградівського колективу «Севлюш діксі-бенд», що діє при міському будинку культури. Заснований він у 1994 році вчителями музичної школи Павлом Бучелло та Ярославом Боднаруком. Музиканти давно захоплювалися джазом і вирішили спробувати виконувати його на загал, об’єднавши інших колег. До них приєдналися Ростислав Сентмартоні, Олександр Штефан (якого вже немає), Андрій Чорба. Починали займатися у музичній школі. Перший виступ колективу відбувся у 1996 році на концерті у кінотеатрі «Промінь». Того ж року брали участь у фестивалі «Вечори над Латорицею», що проходив у Мукачеві. Через два роки побували в Угорщині, де виступили на фестивалі в місті Мезевкивешт. Також «Севлюш діксі-бенд» за сприяння міського голови Степана Бочкая виступав перед глядачами угорського міста-побратима Фегердьормот. Ну і звичайно музиканти є окрасою будь-якого мистецького заходу, що проходить у нашому місті. Публіка завжди тепло приймає кожен їхній вихід на сцену, подовгу не відпускаючи за куліси.
Наразі до складу колективу входить семеро музикантів, зокрема, керівник Павло Бучелло – тромбон, Ярослав Боднарюк – саксофон-тенор, Федір Блажин – труба, Андрій Чорба – клавіші, Олексій Теремта – банджо, Володимир Бігун – бас-гітара і Михайло Кривуляк – ударні. Два рази на тиждень вони проводять репетиції у міському будинку культури. Але загалом немає такого дня, щоб музиканти не брали до рук інструмента. Адже вони впевнені, щоб професіонально грати, потрібні старання і навички, над якими щодня працюють. У їхньому репертуарі переважають зарубіжні композиції 3-40-х років минулого століття. Шукають цікаві мелодії самотужки, над якими щодня працюють. Також мають тісні зв’язки і спілкуються з колегами-музикантами з Берегова та Ужгородського музучилища. Завдяки цьому репертуар поповнюється новими оригінальними композиціями. Є в музикантів цікава ідея, яку підтримує директор міського будинку культури Святослав Гал, започаткувати у Виноградові фестиваль джазової музики. Але це лише в перспективі, а тому поки планують починати з вечорів джазу у тісному колі. Адже джаз потрібно розуміти, бо це вільна музика, де переважає імпровізація. Лише завдяки таланту, вмінню тонко відчувати музику, оригінально володіти інструментом з-під рук музиканта з’являються неперевершені ритми.
«Головне для музиканта – любити цю музику, розуміти її і тоді вона йому «підкориться». За всю історію свого існування джаз породив справжніх легенд – талановитих виконавців і вокалістів, які своїм неповторним звучанням змушували серця слухачів битися швидше, зокрема, Луї Армрстронг, Френк Сінатра, Елла Фільджеральд та інші. Без них джаз просто неможливо уявити. На жаль, у нас співаків, які б виконували джаз немає. Був Максим Муромцев, але він виїхав. Але відрадно, що все ж джаз набуває популярності серед нашої молоді. До прикладу, в колективі грає мій учень Федір Блажин, також чимало талановитих і перспективних вихованців є у Виноградівській ДШМ», – розповідає Павло Павлович.
Дійсно, світ джазу особливий, наповнений неймовірною енергетикою, бо в кожному його виконанні криється щось набагато більше, ніж ноти чи слова. Джаз був і залишається музикою, в якій присутня душа – вільна і непідкорена.
Любов ТОКАЧ