Благодійність має бути тихою

За час існування Руху підтримки Закарпатських військових – Виноградів нам доводилося багато допомагати не тільки воїнами, котрі захищають цілісність нашої держави на Донбасі, а й людям, котрі опинилися у складній життєвій ситуації, хворим діткам. І щоразу переконуємось у людському милосерді, адже існування волонтерських організацій та благодійних фондів неможливе без матеріальної підтримки оточуючих. Саме люди є отою рушійною силою, котра одним дає віру в перемогу, іншим – сили та надії на одужання та життя. І всіма керує милосердя, сповідування одвічних християнських цінностей та однією з основних заповідей Божих – любов до ближнього… Саме це можу сказати про кожного окремого жителя нашого району і про районний Виноградівський соціально-каритативний центр зокрема, який віднедавна очолює молодий, енергійний та небайдужий до чужого горя Олександр Неймет. Керівником Сашу обрали на парафіяльній раді римо-католицької церкви, яка є засновником центру у Виноградові. 2016 року оновилася парафіяльна рада, куди, за словами О. Неймета, ввійшло багато молодих людей. Обрали у так звану церковну двадцятку і його. А згодом, більшістю голосів, церква доручила йому і цю благодійницьку місію, яку він честю і правдою виконує з 1 березня 2017 року.
– Наша благодійна організація активно функціонує вже чверть століття. Останні 10 років переважну допомогу зосереджуємо на функціонуванні кухні для бідних: щодня розділяємо комплексні обіди (перше, друге та хліб) для бідних, немічних, одиноких, багатодітних, – хто потребує допомоги. Торік, завдяки спонсорським коштам, нам вдалося відновити у центрі систему водопостачання та водовідведення. А от сама їдальня досить невеличка. Тут можуть сісти і пообідати 6-8 чоловік. Проте, зазначу, що основна частина наших підопічних приходять і забирають свої обіди додому, де в колі сім’ї разом обідають. Наразі готуємо 170 обідів щодня. Це небагато, адже тепер багато людей мають змогу піти підзаробити на сезонних роботах. А от взимку готували і по 230 обідів, – каже директор Виноградівського соціально-каритативного центру Олександр Юрійович. – Щодо фінансування центру, то цього року з державного бюджету ми отримали 50 тисяч гривень. Насправді, цих коштів не вистачає і на 1 квартал, але і за це спасибі. Переважно ми функціонуємо за кошти закордонні, переважно з Угорщини. Ми пишемо програми із повним кошторисом, уряд Угорщини його розглядає і виділяє гроші на рахунок обласного каритативного центру, що в Мукачеві, а вже звідти вони щороку перераховують нам необхідну суму коштів.
Погодьтеся: нагодувати смачним обідом голодних – дуже благородна справа, адже майже для всіх цих людей саме отой комплексний обід з карітаса є чи не єдиною повноцінною їжею за цілий день, котра рятує їх від голоду.
Життя напрочуд складне. У кожного – свій хрест, свої випробування. Тож вкрай важливо, щоб у скруті траплялися на шляху люди, котрі не просто підтримають словом і молитвою, а й допоможуть матеріально. От і нам, Руху підтримки Закарпатських військових – Виноградів доводилося не раз звертатися по допомогу до керівництва соціально-каритативного центру. Щорозу ми переконувалися у їх дієвості, адже вони надавали суттєву підтримку хворим діткам.
– Засновником нашої організації є релігійна громада римо-католицької церкви міста Виноградів. Тож коли до нас звертаються з проханням допомогти на лікування хворим – ми звертаємося до нашого обласного керівництва та оголошуємо в церкви про збір коштів і встановлюємо скриньку. З такими проханнями до нас переважно звертаються координатори волонтерських організацій Руху підтримки Закарпатських військових – Виноградів та благодійний фонд «Виноградів». Торік я писав 13 програм про допомогу на лікування хворим і всі були задоволені. Цього року програм було менше, але більше збирали грошей серед прихожан чи гостей храму. Кому саме ми допомагали і які це були суму волію промовчати. Адже церква вчить нас: «Права рука не має знати, що робить ліва». Отже – благодійність має бути тихою, без зайвих слів та емоцій, а винагорода у цій справі одна – ситі ті, що потребують їжу і одужання хворих.
Від себе особисто та всіх тих людей, через кого ми зверталися з проханням допомогти, щиро дякую директору Виноградівського соціально-каритативного центру Олександру Неймету, всім працівникам карітасу та релігійній громаді римо-католицької церкви, всім людям із милосердним серцем, чистою душею та щедрою рукою за постійну допомогу та підтримку. Адже тільки спільними зусиллями з Божою поміччю ми можемо допомогти потребуючим. Разом – сила!
Михайло Роман, депутат Виноградівської міської ради, координатор Руху підтримки закарпатських військових – Виноградів

[miniorange_social_sharing]