КАМПАНІЯ РОЗПОЧАЛАСЯ. ТА НЕ ВСЕ ЙДЕ ГЛАДКО

Отже, збулася мрія мільйонів українців: новопризначений Президент розігнав ВР, яка за останні роки перетворилася на філіал Банкової, «штампуючи» усі необхідні антисоціальні рішення. Тому дострокові вибори 21 липня – це можливість якомога швидше перезавантажити остаточно стару систему влади. Знову будуть вибори за змішаною системою – 225 депутатів за партійними списками і стільки ж – у мажоритарних округах. Підготовка до них йде повним ходом.
Проте необхідно не тільки готуватися до виборів, але й вже зараз почати стратегічно розмірковувати над ключовими питаннями формування нової законодавчої та виконавчої влади наприкінці літа. А саме: яка коаліція буде у новій Раді і хто стане прем’єр-міністром? До речі, саме від розуміння цих перспектив і прийматимуть на виборах своє рішення українці.
За скасування мажоритарки і запровадження системи з відкритими партійними списками виступали й досі виступають експерти, лідери основних політичних сил і В. Зеленський, коли він був ще кандидатом в Президенти України. Запровадження пропорційної виборчої системи із закритими партійними списками означає порушення передвиборних обіцянок Зеленського. Насправді, мажоритарка має свої вади: списки де-факто формуються лідерами, до цього списку потрапляють бізнесмени, які за це заносять гроші лідеру, куми, свати, масажисти, водії лідера тощо. Цей список розбавляється кількома достойними людьми, які мають спокусити виборця підтримати такий список. А от щодо пониження бар’єру до 3% означало б ширше представництво різних інтересів у парламенті (це плюс), але й більшу потенційну нестабільність у парламенті (це мінус). Це збільшило б можливість потрапляння до парламенту «Голосу» Вакарчука, інших реформаторських сил, які ще не встигли розкрутитися, «Свободи», «Самопомочі», проекту Гройсмана, УДАРу тощо. Але це означає і більші можливості олігархічних проектів: УКРОПу, «Відродження», «Волі народу» тощо. І це є хабар бізнесменам-мажоритарникам. Адже три відсотки означає в реалії 500-600 тис. голосів. Скупити місто чи частину області для олігархів – не проблема. Нагадаю, що на виборах 1998 р. «Громада» Лазаренка подолала 4% бар’єр насамперед за рахунок Дніпропетровщини, де набрала 4,67%, а СДПУ(о) (Медведчук і Кравчук, який зараз так підтримує Зеленського) перемогла у Закарпатті і набрала 4,01%! Та в цьому плані команда Зеленського має свій план. По-перше, ми бачимо, як вже розколюється опозиція. Найперше пішов розкол у РПЛ – тут сьогодні спостерігаються абсолютно полярні дії та заяви її представників. Зокрема, у той час, як лідер радикалів Олег Ляшко погрожує Володимиру Зеленському «безсонними ночами», інший представник РПЛ Сергій Рибалка створює міжфракційне об’єднання «Незалежність та розвиток» на підтримку Зеленського та декларує свою готовність допомагати новообраному Президенту. «Величезна підтримка Зеленського свідчить: люди не пробачили владі корупцію та імітацію реформ… Результат виборів — це шанс для нас усіх об’єднатися і почати працювати над справжніми перетвореннями, які кардинально змінять життя людей», — заявив Рибалка, коментуючи свою ініціативу з об’єднанням. Першим з партії Ляшка тихо, без скандалу (поки що) вийшов Ігор Мосійчук.
Однак мене лякає дещо інше: зараз явно відчувається залізна рейдерська хватка і демагогічні маніпуляції Портнова-Коломойського – вони щодня виступають на всіх телеканалах. Спочатку неконституційний розпуск парламенту, потім захоплення парламенту, а як діяти із судами – вони дуже добре знають. Загроза монополізації влади стає реальністю. Дай, Боже, щоб я помилялася.
Між тим, юрист за фахом, народний депутат Віталій Купрій запропонував Президенту Зеленському свою кандидатуру на пост генпрокурора. Погодьтеся: це дещо незвично. Він заявив, що має достатній досвід у даній сфері і є заступником голови комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, за час роботи в цьому комітеті розпочав більше 100 кримінальних справ проти чиновників високого рангу, в списки яких ввійшли Порошенко, Гройсман, Луценко… Реакцію президента побачимо незабаром. Хоч, як на мене, вона не знайде підтримки – у новообраного Президента є свої юристи. Але  побачимо.  І нас кожен день ще чекатимуть якісь цікавинки з політичного життя.
Не менш цікавим є питання про призначення нового прем’єр-міністра. Тут також ламаються списи. У партії «Слуга народу», враховуючи рейтинги політсил, що проходять до Ради, є тільки один варіант формування проукраїнської та прозахідної коаліції. Разом із Тимошенко та партією «Батьківщина». Чому? По-перше, виборці Зеленського не зрозуміють ніяких коаліцій із БПП чи відверто проросійською Опоплатформою. Такі коаліції будуть політичним «самогубством» персонально для Зеленського та його партії. По-друге, саме «Батьківщина» – це єдина політсила, яка реально підтримала, як достроковий розпуск Ради, так і ініціативу Зеленського щодо переходу до пропорційної виборчої системи. По-третє, у «Батьківщини» є підготовлений кандидат на посаду прем’єра (Тимошенко) та покроковий план дій («Новий курс») щодо відновлення країни. По-четверте, тільки Тимошенко готова взяти на себе відповідальність за зниження тарифів на газ для населення, за відміну усіх антисоціальних рішень та законів, які приймалися останні п’ять років. І лише Тимошенко може дотиснути Раду для голосування за всі закони щодо перезавантаження держави.
Одним словом, нас чекають цікаві перспективи. Будемо чекати і спостерігати. Єдине бажання – чекати не пасивно.
Мальвіна САВИНЕЦЬ